Поки Росія продовжує повномасштабне вторгнення в Україну, кількість пам'ятників Йосипу Сталіну в країні стрімко зростає. За даними видання «Re: Russia», у вересні 2025 року налічувалося 176 монументів радянському диктатору — на 60 більше, ніж двома роками раніше.
Монументи розкидані по всій Росії: у Сочі, Новосибірську, Москві. Переважна більшість — 161 зі 176 — відкрита за часів правління Владіміра Путіна. Лише за перші сім місяців 2025 року країна отримала 18 нових монументів. Останній — у Смоленську, відкритий 18 грудня.
Зростання кількості статуй збігається із зростанням популярності Сталіна в суспільстві. За опитуваннями Левада-Центру, у 2012 році позитивно до нього ставилися 28 відсотків росіян — за два роки до початку війни проти України. У 2023 році — вже 63 відсотки. Червневе опитування 2025 року показало: 42 відсотки росіян вважають Сталіна найвидатнішою постаттю в усесвітній історії.
Американський історик Девід Саттер, автор книги «It Was a Long Time Ago, and It Never Happened Anyway» (2011), бачить прямий зв'язок між вторгненням і відродженням культу. «Вторгнення в Україну живить мрію про імперію, а ніхто не створив для Росії більшої імперії, ніж Сталін», — каже він.
Для російського письменника Сергія Лебедєва, що живе в еміграції в Берліні, нові монументи — це наруга над пам'яттю жертв. Серед них — мільйони українців, знищених, зокрема, під час Голодомору 1932–1933 років. «Повільне повернення бюстів і статуй Сталіна знищує сенс і без того надто нечисленних пам'ятників жертвам. Вони породжують ефект системного етичного розкладання», — каже він.
Символічним контрастом є доля організації «Меморіал» — правозахисного об'єднання, що з 1988 року збирало свідчення про злочини сталінської доби. У 2022 році «Меморіал» отримав Нобелівську премію миру. Майже водночас із повномасштабним вторгненням в Україну організацію в Росії заборонили, кількох відомих членів ув'язнили або змусили емігрувати.
Реабілітація Сталіна виходить за межі монументів. На початку 2025 року окупаційна влада у Маріуполі відкрила музей на честь Андрія Жданова — одного з найближчих соратників диктатора, який підписав не менше 176 розстрільних списків у 1937–1938 роках. Лебедєв порівнює відкриття цього музею зі спорудженням монумента СС посеред Аушвіцу.
У 2022 році в Магадані — «воротах» до колимських таборів ГУЛАГу — відкрили монумент чекістам із написом «Співробітникам органів безпеки краю». Путін також наказав перейменувати аеропорт у Волгограді на «аеропорт Сталінград».
За словами Лебедєва, Кремль надсилає конкретний сигнал тим, хто чинить насильство над українцями: як Сталін і його підручні, вони ніколи не будуть притягнуті до відповідальності. Для українців повернення культу диктатора теж несе власне послання: Росія вже вбивала їх і ганяла до таборів — і тепер робить це знову.
Саттер цитує філософа Карла Ясперса, який після Другої світової писав про Німеччину: «Тільки нація, яка визнає свою провину, здатна подолати духовну катастрофу, спричинену тоталітаризмом». Росія після 1991 року цим шляхом не пішла.