Увечері 26 липня у Вроцлаві троє чоловіків жорстоко побили українця Максима та його дівчину Анастасію Кіцай. Все почалося в крамниці: коли Кіцай вказала покупцеві, який пролізся поза чергою, що черга є, той назвав її «українською ганчіркою». За кілька хвилин він повернувся з двома товаришами, напав на Максима й ударив саму Кіцай. Обох госпіталізували. Відео бійки швидко розійшлося польськими й українськими соцмережами.
29 липня двоє з нападників постали перед судом і не визнали провини. Їм висунуто звинувачення у нападі на ґрунті етнічної ненависті. Мер Вроцлава засудив інцидент: «У нашому місті немає і не буде місця насильству, мотивованому ненавистю, ксенофобією чи національними упередженнями».
Схожий інцидент стався 27 червня в Плоцьку. Чоловік в автобусі почув, як 15-річний син Наталі Мельник і його друг-українець розмовляли рідною мовою, і почав кричати: «Польща — для поляків. Розмовляй у Польщі по-польськи». Коли хлопець відповід по-польськи, нападник кинувся на нього й ударив його друга, а потім «буквально викинув дітей з автобуса» на зупинці. Поліція спочатку не кваліфікувала подію як злочин на ґрунті ненависті — лише після скарги Мельник. Станом на 29 липня нападника ще не встановили.
За даними газети Rzeczpospolita, польська поліція зафіксувала зростання нападів на українців на ґрунті ненависті на 30% за останні шість місяців. Паралельно впала й суспільна підтримка: опитування Центру дослідження громадської думки показало, що 52% поляків виступають проти прийому нових українських біженців від війни, і лише 42% — за. У 2022 році, одразу після початку повномасштабного вторгнення Росії, 94% поляків підтримували прийом біженців.
Польща прийняла більше українців, ніж будь-яка інша країна ЄС, крім Німеччини: станом на квітень майже 1 мільйон мали офіційний статус біженця, іще близько мільйона — трудові мігранти, за словами посла України в Польщі. В суспільстві наростає незадоволення обсягом підтримки за рахунок платників податків. Більшість поляків підтримують обмеження безкоштовного доступу до медицини для українців, яким досі не потрібно було платити внески до державної системи медстрахування.
На цьому тлі загострилися й польсько-українські відносини через давній історичний спір. У травні Зеленський оголосив про нагородження військового підрозділу відзнакою УПА. Польща вважає УПА відповідальною за масове вбивство близько 100 000 поляків під час Другої світової війни — польський парламент визнав ці події геноцидом, назвавши їх «Волинською різаниною». Україна відкидає таку кваліфікацію, наголошуючи, що насильство було взаємним і тисячи українців також загинули у відплату. В Україні ці події дістали назву «Волинська трагедія».
У відповідь президент Польщі Кароль Навроцький позбавив Зеленського найвищої польської державної нагороди. Зеленський повернув її — так само вчинили ще троє колишніх президентів України.
«Дискусії навколо політики пам'яті знову стали предметом широкого публічного обговорення», — каже Матеуш Камйонка, політолог Ягеллонського університету в Кракові. На суспільні настрої, за його словами, впливають також зростання вартості життя та відчуття, що державна допомога українцям надто щедра й має бути більш обмеженою.
«Розмовляти на вулиці українською стає проблемою, — каже польський журналіст Алексій Чеплянський. — Поляки не розрізняють російської та української мов. Нещодавно на білоруського спортсмена напали з криком "Їдь до України!"» Праві партії, за його словами, активно намагаються використати це незадоволення. «Це починає виходити за межи інтернету й переноситися в реальне життя».