Україна закликає ЄС долучитися до врегулювання війни з Росією. Ця тема стане центральною на неформальній зустрічі міністрів закордонних справ Євросоюзу на Кіпрі.
Київ хоче «нового формату»
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга розповів BBC, що Україна шукає «нову динаміку» в переговорному процесі.
«Нам потрібно перейти до нового формату переговорів із російською стороною», — сказав він, додавши, що підтримує «більш активну участь європейської сторони».
Час тисне: американські посередницькі зусилля зайшли в глухий кут, а Росія посилює удари по Україні. Минулого тижня держсекретар Марко Рубіо визнав, що США не зацікавлені «нескінченно проводити зустрічі, які ні до чого не ведуть». Пізніше він уточнив, що Сполучені Штати залишаються готові виступити посередником «якщо така нагода з'явиться».
Кандидати на роль посланця
Серед можливих посланців ЄС до Москви називають колишнього канцлера Німеччини Ангелу Меркель і колишнього прем'єра Італії Маріо Драгі. Сибіга не коментував конкретних імен. Представник Драгі повідомив BBC, що той «на цьому етапі вважає за краще не коментувати» ситуацію.
Президент Фінляндії Александер Стубб заявив у вихідні, що «мабуть, не зміг би відповісти негативно», якби йому запропонували це завдання — але тільки після згоди Росії на припинення вогню. Таких сигналів поки немає.
Сам Путін запропонував у ролі посланця ЄС колишнього канцлера Ґергарда Шрьодера — давнього лобіста кремлівських інтересів. Глава зовнішньої політики ЄС Кая Каллас відхилила цю ідею одразу: Шрьодер, за її словами, «сидів би по обидва боки столу».
Росія нарощує удари, ЄС шукає позицію
На вихідних Київ зазнав одного з найбільших ракетно-дронових обстрілів за весь час війни. Відтоді Москва погрожує «систематичними ударами» по місту, попереджаючи іноземців їхати та закликаючи місцевих жителів до обережності. Паралельно Росія звинувачує ЄС у «військовому підбурюванні» Києва та, за її словами, підриванні американських мирних зусиль.
Росія воліє вести діалог зі США — частково через питання статусу, частково тому, що посланці Трампа тиснули куди більше на Київ, ніж на Москву. Такий підхід результату не дав.
У березні Каллас розіслала тези для обговорення, мета яких — сформулювати спільну позицію ЄС щодо Росії та визначити «червоні лінії» ще до початку контактів. Швеція та Литва вважають, що Росія зараз під тиском і послаблювати його не варто. Італія наполягає, що залишатися осторонь далі нерозважливо.
Сибіга: «Це має відбутися швидко»
«Це не може перетворитися на затяжний процес, зосереджений лише на обговоренні формату. Це має відбутися швидко», — попередив Сибіга.
Київський аналітик Ярослав Смовж з Adastra вважає, що залучення ЄС до переговорів «приречене на невдачу», якщо блок не займе позицію сили. «Складається враження, що Європа певною мірою втратила відчуття власної суб'єктності в міжнародних справах — особливо щодо такої масштабної війни на власній території», — каже він. На його думку, Росію потрібно «залякати»: «Якщо Європа хоче діяти як нейтральний посередник, це не дасть жодного результату — так само, як США не досягли жодного успіху».
Тим часом Україна б'є по об'єктах нафтового експорту Росії — Київ називає ці удари «далекобійними санкціями». Наймасштабніші з недавніх атак Москви по Україні свідчать, що стратегія нервує Росію.
Народний депутат від «Слуги народу» Єгор Чернєв вірить, що Європа здатна принести «нову енергію» до мирного процесу на тлі згасання американського інтересу. «Жодних сигналів про те, що Росія хоче завершити цю війну, немає», — сказав він, але додав: «Вони представлятимуть ЄС, який чітко розуміє загрозу з боку Росії».