Китай і Росія засудили плани президента США Дональда Трампа щодо ракетного щита «Золотий купол» та «безвідповідальну» ядерну політику Вашингтона. Спільну заяву підписали на саміті в Пекіні у середу — через тиждень після того, як Сі Цзіньпін приймав американського лідера в китайській столиці.
Документ, підписаний разом із президентом Росії Владіміром Путіним, зафіксував: попри прагнення Сі до стабільних відносин із Трампом, Пекін і Москва займають спільну позицію у питаннях безпеки.
Зокрема, в заяві йдеться, що американська наземно-космічна система перехоплення ракет загрожує глобальній стратегічній стабільності. Вашингтон також розкритикували у зв'язку із закінченням строку дії договору про обмеження ядерних арсеналів США та Росії — він втратив чинність у лютому, і Трамп не відреагував на пропозицію Москви продовжити його ще на рік. Ряд американських політиків тим часом наполягає, що Вашингтону слід нарощувати арсенал для стримування Китаю.
Газова угода зависла
Попри єдність у питаннях глобальної безпеки, двом лідерам не вдалося досягти прориву в енергетиці. Москва давно добивається контракту на новий газопровід, що дозволив би більш ніж удвічі збільшити обсяги поставок до Китаю.
Під час попереднього візиту Путіна у вересні 2025 року «Газпром» оголосив, що сторони домовилися рухатися вперед із проєктом «Сила Сибіру — 2» — трубопроводом завдовжки 2 600 км для прокачування 50 млрд кубометрів газу на рік через Монголію. Проте цього тижня Сі, говорячи про енергетичну «взаємозв'язаність» як «баластний камінь» відносин, трубопровід прямо не згадав.
Ключові умови угоди — насамперед ціноутворення — досі не погоджено. Кремль повідомив лише про «загальне розуміння щодо параметрів», без деталей і конкретних строків. Аналітики вважають, що переговори можуть тривати роками. Віцепрем'єр Росії Александр Новак заявив, що Китай зацікавлений у довгострокових поставках нафти і що їх обсяги зросли на 10% за чотири місяці.
Між двома самітами
Сі завершував насичений дипломатичний тиждень: послідовно прийняв лідера найпотужнішого суперника Китаю та одного з найближчих партнерів. На тлі іранської кризи і затяжної війни в Україні обидва саміти дали Пекіну нагоду позиціонувати себе як дипломатичний центр тяжіння.
Путін після переговорів заявив, що відносини «досягли справді безпрецедентного рівня та продовжують розвиватися». Обидві сторони підписали заяву про зміцнення стратегічної координації та декларацію на захист багатополярного світового порядку.
«Глобальний порядок денний миру та розвитку стикається з новими ризиками та викликами; існує небезпека фрагментації міжнародного співтовариства та відкату до "права сильного"», — йдеться у спільній декларації, яку наводить Кремль.