Срібно-сіра захисна оболонка над руїнами четвертого реактора Чорнобильської АЕС видна здалеку. Металевий колос, що мав захищати довкілля від радіоактивного випромінювання й не давати конструкції розвалитися. Мав.

У лютому 2025 року удар російського дрону пробив у оболонці величезну діру. Міністр екології Німеччини Карстен Шнайдер, який побував тут цього тижня, впізнає місце одразу: воно залатане. Виглядає як велетенський пластир. Соціал-демократ, що відповідає в Берліні й за ядерну безпеку, дивиться на цей неправдоподібний об'єкт з очевидною тривогою.

Перед відвідуванням трохи пройшов дощ. Щойно заходять усередину — з стелі крапає. На підлозі калюжі. Удар дрону спричинив пожежу, полум'я розійшлося по пластиковому шару всередині конструкції. Оболонка негерметична.

«Вона втратила свою функцію, — каже директор станції Сергій Тараканов. — Антикорозійний захист, закладений при будівництві, більше не діє. Ремонт треба починати якнайшвидше».

Конструкцію проектували на сто років. Тепер доведеться будувати нову — і це щонайменше 500 мільйонів євро за оцінкою Європейського банку реконструкції та розвитку. Нічого подібного ще ніхто не будував.

Сама Україна цього не потягне. Шнайдер на зустрічі з Таракановим оголошує: Берлін вкладає 50 мільйонів євро — і розраховує, що інші підтягнуться. Наразі США пообіцяли 100 мільйонів доларів, ЄС — 75 мільйонів євро, Норвегія — 10 мільйонів.

Складність не тільки в грошах. Будувати нову оболонку доведеться в умовах активної війни — ймовірно, із залученням роботів. Це здорожує все.

Чорнобиль сьогодні — закрита військова зона. Дорога до реактора йде повз окопи, укріплення та колючий дріт. Підходи прикриті сітками від дронів. Навколо стоїть Прип'ять, де раніше жили працівники станції.

У Києві Шнайдер відчуває загрозу буквально: щойно виходить із потяга — сирени повітряної тривоги. Так повторюється кілька разів протягом дня.

Бізнес і євроінтеграція

Поїздка має два виміри. Перший — підтримка євроінтеграційного курсу України. Другий — практичний: разом зі Шнайдером летять 15 представників GreenTech-галузі. Сонячна енергетика, батарейні накопичувачі, переробка відходів. Після вступу до ЄС ринок стане ще привабливішим — якщо вдасться розібратися з місцевим законодавством і знайти правильних партнерів. «Без присутності на місці, без мережі й партнерів це не вийде», — зауважує одна з учасниць делегації.

У Львові Шнайдер із держсекретарем Міністерства будівництва Зьореном Бартолем оглядають житловий будинок: щоб провести тут енергоефективний ремонт, спочатку треба продертися крізь хащі прав власності.

Карпати: ліси горять, гроші йдуть

Фінальна точка — Карпати. Директор національного парку «Сколівські Бескиди» Василь Приндак говорить про свій парк із блиском в очах: унікальні букові ліси, яких немає більше ніде у світі, 66 видів рідкісних рослин, зубри й рисі — популяції зростають, туристи їдуть. Але вся ця картина зараз під загрозою.

Поки вся увага зосереджена на лінії фронту, великі масиви українських лісів опиняються на окупованих територіях або просто горять. За даними лісового агентства, 500 тисяч гектарів заміновано. Щодня фіксують лісові пожежі. Грошей і людей на охорону природи стає дедалі менше.

Відповідь — природоохоронний фонд на 10 мільйонів євро для найцінніших лісів України. На обличчі директора Приндака — легка усмішка.

Карпати були приємнішою частиною поїздки. Чорнобиль — важливішою. Але логіка в обох випадках одна: зберегти те, що дає нормальне, здорове життя.