Пахне хвойним лісом, поруч дзюрчить гірський потік. На верхній платформі зіп-лайну підліток у каску та страховочному поясі відштовхується назад — і пронизливий крик котиться схилом. За кілька секунд він вже внизу, за кількадесят метрів.
Табір у Криворівні
Середина серпня. У Карпатах над долиною Черемошу нависла спека. 110 підлітків проводять десять днів у таборі біля невеличкого села Криворівня. Дехто приїхав спеціально з країн, куди виїхав після початку повномасштабного вторгнення.
Меланія — 16 років, живе з мамою в Британії з 2022 року. Щоліта повертається в Карпати. Перед зіп-лайном каже просто: «Найголовніше — побачити друзів». Телефони тут дозволяють лише ввечері, переважно щоб подзвонити батькам.
Поліна — з Києва. Там майже щодня повітряна тривога, місто знову і знову накривають удари. «Тут у горах набагато спокійніше. Сирен не чути жодного разу», — каже вона. Але повертатися не боїться: «Я виросла з цим. До всього звикаєш».
Організатор табору «Строкаті Єноти» виходить на ринок з 2018 року. Тільки тут, у Карпатах, влітку — сім заїздів по десять днів для різних вікових груп. Батьки платять 480 євро за дитину. Керівник Анатолій Стеліга — тренер зі змішаних єдиноборств із Тернополя. «У нас 20 менторів: психологи, майстри, художники — кожен привносить своє».
Богдан відвідує табір вже 15-й раз за п'ять років. У 2022-му виїхав до Англії з мамою. Наступного року закінчує школу, місце в університеті вже є. Обрав кібербезпеку: «Думаю, це буде потрібно». Не безпідставно — кібератаки є постійним елементом російської воєнної стратегії. У 2015–2016 роках хакери атакували українську електромережу; в липні МЗС Німеччини викликало посла Росії через атаки проти Берліна та інших країн ЄС.
Забути про війну навіть у гірській ідилії не виходить. В кутку одного з будинків — «Дерево пам'яті»: підлітки вішають листи загиблим батькам, дядькам, рідним і друзям на фронті. Кілька вожатих — чинні солдати. Двох загиблих команда вшановує на власному сайті.
Львів: 1,8 мільйона відвідувачів і черга на ратушу
За 250 кілометрів на північ Львів приймає туристів у офісі на другому поверсі ратуші. «Коли погода гарна — всі хочуть на вежу, звідти видно весь Старий місту», — каже одна з працівниць. Маршрут «Десять чудес Львова» — архітектурно цікаві будівлі різних епох — коштує п'ять євро.
За словами прес-секретарки міста Ірини Сало, у 2025 році Львів прийняв близько 1,8 мільйона відвідувачів — на 63 тисячи більше, ніж у 2024-му. До довоєнного піку далеко: 2019 року місто відвідали приблизно 2,5 мільйона. Іноземних туристів у 2025-му стало більше на 18,5% порівняно з роком раніше; найбільше — з Польщі, Німеччини, Італії, Великої Британії та Нідерландів.
Марія і Вікторія приїхали з Києва — їхні чоловіки в армії. «Якщо хочемо відпочити — треба їхати разом», — каже Марія. Вікторія додає: «Останні тижні в Києві були дуже неспокійними». Але знає — після відпустки все повернеться. «Якщо знову до укриття — то хоча б відпочивши».
Одеса: пляж під сиреною
Одеса — місто-мільйонник на Чорному морі — живе під щоденними обстрілами: прості дрони з гвинтовим двигуном, крилаті й балістичні ракети. Попри це, за даними міської ради, минулого року місто прийняло до 3,1 мільйона відвідувачів. Більшість пляжів відкрита й облаштована бетонними укриттями. Надходження від туристичного збору майже потроїлися.
На пляжі «Відрада» поблизу центру — 26 градусів, легкий вітерець, сотні відвідувачів на рушниках. Діти будують замки з піску, підлітки штовхають одне одного у воду. Потім завиє сирена — Telegram-канали попереджають: російські літаки над морем, ракети можуть долетіти за кілька хвилин. Ніхто з пляжників не рушає. До бетонного укриття йде лише продавчиня морозива біля входу.
Небезпека не абстрактна. Два тижні тому на цьому ж пляжі уламок ударного дрона поцілив у шию 26-річну жінку з Києва. Врятувати не вдалося. Поки сирена ще виє, над «Відрадою» розкочується глухий вибух — удар прийшовся по порту Південне, за 30 кілометрів. Місцеві вже чекають вересня, щоб мати місто при собі.