Вісім провідних українських редакцій 11 липня спільно оприлюднили заблокований матеріал розслідування про нерухомість брата директора ДБР. У спільній заяві редакції назвали рішення суду відвертою державною цензурою.
Оригінальне розслідування підготували Slidstvo.Info — партнер OCCRP в Україні — разом з Антикорупційним центром дій (АЦД). Матеріал розповідає про 143 об'єкти нерухомості в Харкові: квартири й офісні приміщення, які належать або належали Олексію Сухачову — старшому братові Олександра Сухачова, директора Державного бюро розслідувань.
Як виникла заборона
24 червня журналістка Аліна Стрижак надіслала запити для коментаря директору ДБР та забудовнику ТОВ «Парковий-2» щодо виявлених об'єктів. Замість відповіді забудовник звернувся до суду. Заява надійшла до Печерського районного суду Києва в п'ятницю, 3 липня.
Зранку в понеділок, 6 липня — поки столиця оговтувалась після нічного російського удару — суддя Сергій Вовк задовольнив клопотання. Суд, за повідомленнями, вирішив, що публікація може завдати приватній особі непоправної шкоди та порушить комерційну таємницю ТОВ «Парковий-2».
Людмила Панкратова, українська юристка й медіаексперт, назвала рішення «грубим втручанням у діяльність незалежних медіа» і попередила, що воно спонукатиме інших звертатися по аналогічні превентивні заборони.
Коаліція «Ініціатива 143»
У відповідь редакції утворили «Ініціативу 143» — назва відповідає кількості виявлених об'єктів — і спільно оприлюднили повний текст матеріалу. До коаліції увійшли «Українська правда», Суспільне, «Схеми» (Радіо Свобода / Радіо Вільна Європа), Громадське, «Дзеркало тижня», NV, Bihus.Info та Toronto Television.
Національна спілка журналістів України підтримала публікацію, приєднавшись до застережень редакторів щодо свободи преси.
«Попередня судова заборона публікації журналістського матеріалу — одна з найнебезпечніших форм втручання у свободу слова», — заявила Севгіль Мусаєва, головна редакторка «Української правди». «Фактично це спроба запровадити попередню цензуру».
Що знайшли журналісти
Максим Савчук, співавтор розслідування, розповід 7 липня, що робота тривала кілька місяців. «Ми знайшли 143 квартири й офісні приміщення, які належали або належать старшому Сухачову, а також нитки, що ведуть до Державного бюро розслідувань, яке очолює його брат», — сказав Савчук.
Дар'я Каленюк, виконавча директорка АЦД, заявила, що розслідування і спроба його заблокувати демонструють нагальну потребу реформувати ДБР. «Це судове рішення є вкрай небезпечним прецедентом. Ми переконані, що зараз вони тестують на АЦД і Slidstvo.Info механізм заборони журналістських розслідувань корупції», — сказала Каленюк.
Юридичний спір
Анна Бабінець, головна редакторка Slidstvo.Info, назвала скоординований вихід матеріалу «надзвичайним актом солідарності» і зауважила, що редакції-учасниці ризикують наразитися на судове переслідування. При цьому вона підкреслила: заборона одній редакції лише провокує хвилю публікацій в інших.
Slidstvo зазначило, що Україна зобов'язалася запровадити антиСЛАПП-законодавство до 2027 року відповідно до стандартів ЄС. Блокування розслідування щодо оточення керівника ключового правоохоронного органу, на думку редакції, ставить під сумнів виконання цього зобов'язання.
13 липня ТОВ «Парковий-2» подало офіційний позов проти Slidstvo.Info, АЦД та журналістки Стрижак, звинувативши їх у незаконному збиранні персональних даних і комерційної таємниці. Slidstvo.Info оскаржило первісну заборону — слухання призначено на найближчий понеділок.