Коли у травні 2022 року Людмила вперше запропонувала секс за гроші, їй щойно виповнилося 18. Масштабне вторгнення Росії в Україну тривало лише кілька місяців. Роботу знайти було майже неможливо.
«Коли почалася війна, роботи було дуже мало. Без досвіду тебе майже ніхто не брав», — розповідає зараз 22-річна жінка. Вона сидить на лавці в Ізюмі — східноукраїнському місті, яке давно стало гарнізонним.
Вона шукала роботу баристи. «Прийшла на співбесіду — і зі мною ще три дівчини». Роботу не отримала. Незабаром почала займатися секс-роботою. Сьогодні Людмила працює переважно в містах біля фронту. Її клієнти, каже вона, виключно солдати.
«Вони хочуть говорити»
«Найчастіше вони хочуть говорити. Секс — звісно, але вони також хочуть говорити», — каже вона. «Бо весь час перебувають тільки серед чоловіків. Їм не вистачає жіночої уваги, тепла. Деякі приходять і платять гроші просто щоб поговорити».
До семи клієнтів на день або вночі. Військові платять добре — 6 000 гривень за годину, близько 120 євро. Людмила розповідає про розмови про пережите на війні, про страх і виснаження. «Вони багато розповідають про те, як убивали росіян. Іноді скаржаться, як їм усе набридло», — каже вона. «Це постійний стрес, тому що вони, як самі кажуть, весь час балансують між життям і смертю».
Деякі показували їй відео з війни. Інші плакали. «Їм просто потрібно виговоритися, щоб потім було легше», — каже Людмила. «Бо вони весь час серед хлопців, і нема про що говорити — всі бачили те саме».
Насильство як «частина роботи»
Те, що солдати стали головними клієнтами секс-працівниць у прифронтових містах, підтверджує Олена Макая — керівниця організації «Позитивні жінки» в Запоріжжі. Організацію заснували ВІЛ-позитивні жінки; сьогодні вона надає секс-працівницям медичну допомогу, психологічну підтримку та презервативи.
Макая застерігає: психологічний стан багатьох солдатів має темний бік. «На жаль, багато наших дівчат стають жертвами насильства з боку військових», — каже вона. «Ми розуміємо, що ця жорстокість — прямий наслідок стресу: коли поряд гинуть побратими, коли вони постійно під обстрілом».
Вона наводить конкретні випадки: «До нас зверталися зґвалтовані дівчата. Наприклад, чоловік замовляє дівчину нібито для себе, привозить до свого житла — а там на неї чекають десять-дванадцять чоловіків». Інших жінок б'ють або завдають серйозних тілесних ушкоджень. «У них майже постійно синці та подряпини», — каже соціальна працівниця. Особливо вразливі ті, хто часто працює з новими клієнтами.
Макая наголошує: ніщо не виправдовує це насильство. Посттравматичний стресовий розлад, страх, зловживання алкоголем, відсутність психологічної допомоги — все це гостра проблема. Суспільної дискусії на цю тему в Україні немає. «Про те, що військові користуються цими послугами, не хочуть чути. Особливо дружини цих солдатів».
ВІЛ, злидні та відсутність виходу
Серед наслідків — зростання поширеності ВІЛ, сифілісу, гепатиту. Попри всі ризики, майже жодна з жінок, які звертаються по допомогу, не кидає роботу. Причини різні: злидні, залежність від наркотиків, партнери, які примушують до проституції. Багато жінок сприймають насильство і хвороби як «частину роботи», каже Макая.
Надія — 55-річна секс-працівниця з прифронтового міста, яка попросила змінити ім'я — не може прожити на зарплату прибиральниці. «Мені потрібні були гроші на оренду, комуналку, навчання дітей, їжу, ліки, одяг, проїзд», — розповідає вона. Основна зарплата не покривала і половини потреб. Двоє її вже дорослих дітей не знають про другу роботу.
Аргумент за легалізацію
Секс-робота в Україні незаконна — і саме це, вважає Макая, ускладнює захист жінок. «Чомусь чоловіки вважають: якщо жінка пропонує сексуальні послуги за гроші, то з нею можна робити будь-що», — каже вона. Легалізація дала б жінкам можливість звертатися до поліції після зґвалтування. Людмила також підтримує легалізацію. В Україні кожна секс-працівниця залишається сам на сам із собою.
Людмила мріє колись почати все спочатку. Збирає гроші на квартиру в рідній Черкаській області. Хоче купити машину, грати музику у власному гурті й відкрити невеликий бізнес. Поки що заробляє у містах біля фронту — де солдати шукають сексу і близькості.