О пів на першу ночі в середу, після 75 хвилин балачки у Ланца, Зіґмару Ґабріелю починаєш вірити мало не в усе. Може, колишньому голові СДПН справді варто стати посередником у війні в Україні та у конфлікті з Іраном — а ідеально ще й радником федерального уряду?
Він принаймні справляє враження людини, яка колись усе робила правильно і сьогодні знає краще за всіх. Тільки обережно — суперечити йому не варто. Тоді він починає грубіянити.
