Брюссель просуває одночасно два заходи, пов'язані з війною в Україні. Єврокомісія підготувала пропозиції щодо обмеження в'їзду до Шенгену для ветеранів російської армії та продовження тимчасового захисту для українських біженців до березня 2028 року. Для чоловіків призовного віку без дозволу на виїзд з України захист буде закритий.
Закрити кордон для ветеранів РФ
На початку червня Єврокомісія представила країнам-членам пропозиції щодо нового пакета санкцій проти Росії. Одна з центральних ідей — заборона на в'їзд до Шенгену для всіх, хто воював на боці російської армії або проросійських формувань в Україні протягом останніх чотирьох років.
Першою, хто привернула увагу до цієї проблеми, стала Естонія. За даними Талліна, з лютого 2022 року в бойових діях взяли участь близько 1,5 млн громадян Росії, із яких майже 650 000 досі на активній службі. Естонія також зафіксувала зв'язок між ветеранами і зростанням злочинності всередині країни: близько 180 000 в'язнів завербували до спеціальних військових підрозділів, і частина з них повернулася до кримінальної діяльності.
На початку 2026 року Естонія почала ідентифікувати солдатів та ветеранів — переважно за акаунтами в соціальних мережах — і накладати на сотні з них заборони на в'їзд до Шенгену. Така заборона діє п'ять років і поширюється на всі країни ЄС (крім Кіпру та Ірландії), а також на Ісландію, Ліхтенштейн, Норвегію та Швейцарію.
Оскільки видача віз залишається прерогативою кожної країни, для реальної ефективності заборон потрібен загальноєвропейський підхід. На самітах лідерів у березні та червні країни-члени звернулися до Єврокомісії з проханням спростити процедуру. Минулого тижня комісія оприлюднила тристорінковий документ щодо «можливих шляхів вирішення проблеми російських комбатантів» — є в розпорядженні RFE/RL. Мета — дійти згоди до зустрічі міністрів закордонних справ ЄС у Брюсселі 13 липня.
Три пропозиції
Перша — оновлення настанов 2022 року щодо видачі віз громадянам Росії. З часу повномасштабного вторгнення Брюссель призупинив угоду про спрощення візового режиму з Москвою, що підвищило вартість і строки очікування. Це, однак, не зупинило приплив росіян до ЄС — здебільшого за туристичними візами через південні країни-члени. Нові настанови покладатимуть тягар доведення на заявника. Усі чоловіки призовного віку проходитимуть додаткову перевірку, з частиною проводитимуть співбесіди — чого зараз немає в стандартній практиці.
Друга пропозиція надає консульствам у Росії та інших не-шенгенських країнах право вимагати від заявників офіційні військові квитки з відмітками про проходження служби.
Третій захід — довгостроковий: зміни до Візового кодексу ЄС. Якщо їх підтримає кваліфікована більшість (55% із 27 держав, що становить 65% населення союзу), це дозволить призупиняти або обмежувати видачу віз для «громадян третіх країн, які становлять відчутні ризики для безпеки або публічного порядку». Повна відмова у видачі віз росіянам малоймовірна; реалістичнішим є цільове обмеження для ветеранів. Законодавчі пропозиції можуть вийти на розгляд на початку 2027 року.
Продовження тимчасового захисту — з новими умовами
26 червня Єврокомісія запропонувала продовжити механізм тимчасового захисту для українців в ЄС до березня 2028 року. Механізм, запроваджений у перші дні після вторгнення у 2022 році, надає біженцям негайний доступ до житла, медичної допомоги, освіти та роботи.
Влітку 2025 року ЄС продовжив механізм до березня 2027-го — тоді вважалося, що це фінальне продовження. Американські переговори щодо врегулювання конфлікту тривали в повному розпалі, і в Брюсселі розраховували, що «гаряча фаза» завершиться до 2027 року. Цих розрахунків не справдилося.
У новій пропозиції Єврокомісія констатує: «В Україні агресивна війна Росії триває без послаблення». Наводяться дані Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні: кількість жертв серед мирного населення у травні зросла на 93% порівняно з травнем 2025 року. Те, що самі країни-члени ЄС ініціювали нове продовження на зустрічі міністрів внутрішніх справ у червні, — сигнал, що рішення буде ухвалено вже в липні. Як пояснив RFE/RL один із європейських дипломатів на умовах анонімності: «Нікому не вигідно різко згортати цей механізм — бо відразу всі ці люди подали б заявки на притулок і перевантажили б звичайні системи в країнах-членах».
Захистом нині користуються 4,4 млн осіб: 58% — жінки, 30% — неповнолітні. Найбільше їх прийняли Чехія, Німеччина та Польща. Цифри стабільні, але щороку зростають на десятки тисяч. 61% біженців досі сподівається повернутися до України, хоча цей показник рік у рік знижується.
Ухилянтам відмовлять
Ключова зміна стосується чоловіків призовного віку. Нова пропозиція передбачає, що тимчасовий захист «не надається, як правило, особам, які не можуть підтвердити, що мають дозвіл від українських органів на виїзд з України з дотриманням своїх військових зобов'язань». Норма поширюватиметься на всіх громадян України чоловічої статі від 23 до 60 років, які намагатимуться в'їхати до ЄС після набрання чинності новими правилами — орієнтовно у серпні.
Для тих, хто вже перебуває в ЄС, зроблено виняток. У документі пояснюється: багато хто з них прожив тут кілька років, вивчив мову, знайшов роботу або вступив на навчання, тому вони збережуть статус тимчасового захисту та пов'язані з ним права.
Далі — саміт НАТО в Анкарі
7–8 липня в Анкарі відбудеться саміт НАТО. Кілька європейських членів альянсу, за даними RFE/RL, поспішать оголосити про збільшення видатків на оборону — щоб уникнути критики президента США Дональда Трампа, який тисне на Європу з вимогою посилити власний внесок. Детальний огляд саміту вийде в наступному номері «Ширшої Європи».