Колишній керівник Офісу президента Андрій Єрмак у понеділок отримав підозру в корупції та відмиванні коштів — Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура продовжують розширювати масштабне розслідування.
Єрмак, який до листопада минулого року був найближчим радником Володимира Зеленського, підозрюється у відмиванні близько 460 мільйонів гривень (7,73 мільйона фунтів стерлінгів) через елітний котеджний комплекс у Козині — передмісті Києва з 3 500 мешканців. Причетність до проєкту він заперечує.
Шестеро підозрюваних і зв'язок з «Мідасом»
12 травня НАБУ та САП оголосили підозру шістьом особам у новому провадженні про відмивання коштів. За версією слідства, упродовж чотирьох років — з 2021 по 2025 рік — через цей комплекс було легалізовано близько восьми мільйонів фунтів стерлінгів незаконно здобутих активів.
Нові підозри пов'язані з операцією «Мідас» — розслідуванням корупційної схеми на сто мільйонів доларів навколо «Енергоатому», держкомпанії та найбільшого виробника електроенергії в Україні. Слідчі провели 15 місяців прослуховування: понад тисячу годин аудіозаписів і понад 70 обшуків.
За даними Kyiv Independent, серед нових підозрюваних — кінопродюсер Тімур Міндіч, колишній співвласник телестудії «Квартал 95», та колишній віцепрем'єр-міністр Олексій Чернишов. Кошти зі схеми нібито передавалися Чернишову на будівництво будинків у Козині — один з них призначався для Єрмака.
Схема: відкати на контрактах «Енергоатому»
У центрі справи — маніпуляції з контрактами «Енергоатому»: підрядники нібито сплачували угрупованню 10–15% від вартості кожного контракту. Частина цих угод стосувалася зведення укріплень для захисту енергетичної інфраструктури від російських ударів — саме тоді, коли Україна потерпала від масових відключень електроенергії.
Вночі 10 листопада 2025 року Міндіч виїхав з України за кілька годин до обшуку в його помешканні. Єрмак покинув посаду того ж місяця після обшуку в своєму офісі. Адвокат Єрмака відкинув будь-яку причетність клієнта до відмивання коштів і заявив, що підстав для порушення справи немає.
Галущенко, Умєров та інші фігуранти
Герман Галущенко, міністр енергетики у 2021–2025 роках, у лютому був затриманий прикордонниками під час спроби покинути країну. Слідчі підозрюють його у схемі через офшорні компанії на користь власних родичів — сам він заперечує будь-які порушення.
Прокуратура також стверджує, що колишній міністр оборони Рустем Умєров зазнавав тиску щодо закупівлі китайських бронежилетів за завищеними цінами. Підозр йому не пред'явлено. Умєров пояснює розірвання контракту невідповідністю товару вимогам і залишається учасником переговорів між Україною та США.
Антикорупційна боротьба: здобутки і обмеження
87 відсотків українців вважають корупцію поширеним явищем, і лише сім відсотків кажуть, що ситуація покращилась за рік — такі дані опитування, проведеного минулого літа серед понад тисячи респондентів. Торік Transparency International присвоїла Україні 36 балів зі 100 в Індексі сприйняття корупції. Велика Британія у 2025 році отримала 70 балів — на тлі тривалого зниження з 82 балів упродовж десятиліття.
Андрій Боровик, виконавчий директор Transparency International Україна, зазначив, що реформи частково нівелювалися спробами обмежити незалежність антикорупційних органів. У липні масові протести зупинили пропозицію Зеленського «очистити» НАБУ та САП від нібито «російського впливу».
«Завдяки цим протестам нам вдалося відстояти незалежність антикорупційних органів, і зростання на один бал в Індексі сприйняття корупції можна вважати позитивним сигналом», — сказав Боровик. За його словами, це «результат роботи ВАКС, НАБУ і САП і того, що суспільство відстояло їхню незалежність».
Водночас організація констатує: попри наявний план реформ, реального прогресу в його виконанні Україна поки не продемонструвала. Боротьба з корупцією залишається однією з головних вимог на шляху до членства в Європейському союзі.