Прем'єр-міністр Латвія Евіка Сіліна подала у відставку після політичної кризи, спричиненої вторгненням українських дронів на латвійську територію.
Минулого тижня вона звільнила міністра оборони Андріса Спрудса після того, як два безпілотники впали на сході країни — розкритикувавши його дії і призначивши заступника.
На знак протесту партія Спрудса «Прогресисти» відкликала підтримку правлячої коаліції, і та розпалася за кілька місяців до запланованих на жовтень парламентських виборів.
«Побачивши сильного кандидата на посаду міністра оборони... політичні флюгери обрали кризу», — заявила Сіліна в четвер. — «Я йду у відставку, але не здаюся».
Що сталося 7 травня
Причиною кризи стало вторгнення трьох дронів у латвійський повітряний простір 7 травня — вже другий подібний інцидент з початку 2026 року.
Латвія та Україна визнали, що це, ймовірно, були БПЛА, спрямовані для ударів по Росії. Їхні сигнали були заглушені — апарати відхилилися від курсу і опинилися над латвійською територією.
Один дрон упав на землю, другий врізався у порожнє сховище нафтопродуктів поблизу міста Резекне. Третій влетів у латвійський повітряний простір і вилетів з нього.
Жертв і поранених не було. Проте місцеві мешканці повідомили медіа, що офіційна реакція на інцидент запізнилася. За їхніми словами, система екстреного оповіщення через мобільний зв'язок не спрацювала протягом години після падіння одного з дронів поблизу Резекне.
Що далі
Президент Едгарс Рінкевіч заявив, що 15 травня ухвалить рішення щодо «якнайшвидшого формування» нового уряду.
Евіку Сіліну призначили прем'єр-міністром у вересні 2023 року на чолі коаліційного уряду з чотирьох партій. Її кабінет незмінно підтримував Україну в протистоянні з Росією.
Латвія, як і сусідні Литва та Естонія, нарощує оборонний потенціал і витрачає 5% ВВП на армію — один із найвищих показників у НАТО. Обов'язкову військову службу офіційно відновили через рік після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.