Два роки Угорщина блокувала переговори про вступ України до ЄС. У квітні країна обрала новий уряд — і вже за два місяці розпочалися переговори з Україною і Молдовою. Обидві держави сподіваються на швидке членство. Чи виправдано? Питання й відповіді.
Що означає початок переговорів про вступ?
Цей крок значущий передусім як символ — психологічна підтримка. ЄС дає зрозуміти приблизно 33 мільйонам людей, що залишаються в Україні, і 2,4 мільйона молдован: рух до членства триває, перспектива стати громадянами ЄС — реальна. Для українців, які вже п'ятий рік ведуть оборонну війну проти Росії, це має особливу вагу.
Про що, власне, йдеться у переговорах?
Сам термін «переговори» дещо вводить в оману. В «переговорах про вступ» ЄС фактично окреслює країнам-кандидатам, що ті мають іще зробити, щоб потрапити до Союзу. Головне завдання — привести національне законодавство у відповідність до права ЄС, а також зробити економіку та держуправління сумісними зі стандартами блоку. Процес розбито на 35 розділів, 33 з яких згруповані у шість кластерів.
Перший кластер охоплює судочинство, захист основних цінностей і безпеку. Країни-кандидати мають довести, що їхні правові системи, прикордонна служба й поліція відповідають стандартам ЄС.
Скільки тривають переговори?
Це цілком непередбачувано — залежить насамперед від темпів реформ у Молдові та Україні. Переговори з Туреччиною стартували ще 2005 року, а сьогодні повністю заморожені через відступ від принципу верховенства права. До того ж відкриття й закриття кожного розділу вимагає одностайного рішення всіх держав ЄС — а це постійний ризик блокування.
Чому від формального відкриття переговорів у червні 2024-го до фактичного старту минуло два роки?
Через вето Угорщини. За прем'єра Віктора Орбана, відомого близькістю до Росії, блокаду пояснювали суперечкою навколо прав угорської меншини в Україні. Водночас уряд Орбана давав зрозуміти: він узагалі скептично ставиться до членства України — зокрема через фінансові наслідки.
Позиція Будапешта змінилася після поразки Орбана на виборах і швидкого порозуміння з питання меншин. Новий прем'єр-міністр Петер Маґяр зробив таку угоду умовою підтримки переговорів з Україною.
Коли реалістично очікувати вступу України до ЄС?
У Брюсселі більшість чиновників не розраховують на членство раніше середини наступного десятиліття — і вже точно не до закінчення російської агресії. Тому канцлер Фрідріх Мерц запропонував особливий статус для перехідного періоду: він дозволив би Україні брати участь у самітах ЄС і засіданнях Ради міністрів, але без права голосу.
Як Київ ставиться до цієї ідеї?
Пропозиція Мерца зустріла відторгнення в Україні. Побоювання таке: країна на невизначений термін опиниться в підвішеному стані. Для уряду в Києві це принципово ще й тому, що в можливих мирних переговорах з Росією йому, вочевидь, доведеться поступатися в питаннях територій і відмовлятися від прагнення до НАТО. Зробити такі поступки легше за наявності реалістичної перспективи швидкого вступу до ЄС — адже тоді в разі нового нападу Росії Україна могла б скористатися статтею про взаємний захист.
Де Україні реформуватися найбільше?
Традиційно головними проблемами вважаються корупція і слабкість верховенства права. Після 2014 року за підтримки Заходу було засновано з півдесятка нових інституцій — від Антикорупційного бюро до Вищого антикорупційного суду. Але нові органи швидко вписалися в наявну корупційну систему і самі нерідко стають об'єктами скандалів та розслідувань.
Серйозних змін потребує й податкова система. Зі своїми поточними надходженнями Київ не може покрити держвидатки навіть у мирний час і регулярно залежить від іноземної допомоги. Спрощена система оподаткування підриває мінімальні ставки ЄС: наприклад, фізичні особи-підприємці з річним оборотом до 190 000 євро сплачують разом із військовим збором усього шість відсотків від доходу.