Вашингтон. Напередодні саміту НАТО, запланованого на наступний тиждень, група старших депутатів від Групи європейських консерваторів і реформістів (ЄКР) приїхала до американської столиці з одним повідомленням: підтримка України та занепокоєння щодо Ірану — не конкуруючі пріоритети.
Візит відбувається на тлі нещодавніх американських ударів по ядерних об'єктах Ірану. Державний секретар Марко Рубіо публічно висловив роздратування союзниками, які «ускладнили завдання» США, відмовившись надати доступ до своїх баз під час операції. У Бахрейні він заявив, що Іран становить «ще серйознішу загрозу для Європи», ніж для Сполучених Штатів. Рубіо попередив, що такі розбіжності можуть «кинути реальну тінь на Альянс НАТО». «Сподіваюся, це можна виправити. Побачимо», — сказав він RFE/RL 25 червня.
Делегація ЄКР — Асіта Канко, Патрик Яки, Адам Белян, Георге Піпереа та Стефан Бартуліца — провела цього тижня зустрічі у Білому домі, Держдепартаменті, Пентагоні та провідних консервативних аналітичних центрах. «Україна дуже важлива для нас, як і Іран», — заявила Канко RFE/RL 2 липня. За її словами, поширене уявлення, ніби Вашингтон і Брюссель ставлять різні питання на перше місце, є хибним.
Члени делегації представили обидва конфлікти як частини однієї загрози безпеці. Канко вказала на постачання Тегераном Москві дронів «Шахед» і на діяльність пов'язаних з Іраном мереж у Бельгії. «Ми маємо захищати наших людей від тероризму, від радикального ісламу, і від російського впливу», — сказала вона.
Белян визнав, що географічна близькість змушує Європу природно ставити Україну вище, але наголосив: «Саме так і діють союзники — вони співпрацюють із багатьох питань у різних частинах світу».
Окремою темою переговорів стали оборонні витрати. Яки зазначив, що тиск адміністрації Трампа вже дає результати — союзники по ЄС поступово збільшують видатки на оборону. Депутати підкреслили: Європа має зміцнювати очолюваний США альянс, а не будувати паралельні структури. «Ми — одна команда в питаннях технологій, оборони, безпеки», — сказала Канко. Белян також повідомив, що переговори про постійну американську військову базу в Польщі «дуже важливі» й він сподівається на позитивний розвиток подій.
Щодо України, американські чиновники передали обережний оптимізм: «Вони досить оптимістично налаштовані щодо можливості досягнення припинення вогню цього року», — процитував їх Белян. Зустріч Трампа з президентом Зеленським отримала позитивну оцінку.
Що кажуть аналітики
Крістен Тейлор із Атлантичної ради застерігає: самітові загрожує стати другорядним через іранську суперечку. «Подолання цього розриву потребує від США підтвердження реальної підтримки України, а від Європи — сигналів більшої підтримки американських дій щодо Ірану», — сказала вона RFE/RL. На її думку, генеральний секретар НАТО Марк Рютте опиняється перед складним балансуванням між двома осями напруги.
Макс Бергманн із CSIS провів паралель із розколом навколо іракської кампанії 2003 року і зазначив, що іранська суперечка загострила ширші тертя, зумовлені скептицизмом адміністрації Трампа щодо НАТО. Він також зауважив, що чимало європейських урядів опинились у вразливому становищі — опосередковано втягнутих у конфлікт без попередніх консультацій із Вашингтоном і за умов, коли громадська думка виступала проти. Сет Джонс, також із CSIS, стверджує, що попри тертя, військові основи альянсу залишаються міцними, а американські ядерні й звичайні потенціали — критично важливими для стримування загроз у Європі.
Послання євроконсерваторів напередодні саміту НАТО вкладається в одну тезу: Іран і Україна — це різні фронти однієї загрози. Якщо альянс зможе визнати обидва пріоритети одночасно, він зможе вийти за межі одного з найбільш гострих протиріч, що нині розділяють трансатлантичні відносини.