Російські атаки на цивільні судна фактично паралізували порти в районі Одеси. До недавнього часу через них проходило близько 90% українського аграрного експорту.
Уряд шукає альтернативні маршрути — залізницею, автодорогами та іншими водними шляхами. Зараз тривають переговори про експортний коридор через Молдову.
Але багато експертів наголошують: тимчасові альтернативи портів не замінять. Вони застерігають, що нинішня блокада Чорного моря загрожує українській економіці навіть більше, ніж повномасштабне вторгнення 2022 року.
Врожай зібраний — але продати нема куди
Напружена ситуація на Чорному морі вже відчутно б'є по внутрішньому ринку. За словами Дениса Марчука, заступника голови Всеукраїнської аграрної ради, українські фермери вже зібрали понад 28 мільйонів тонн зернових та зернобобових.
Але значну частину врожаю продати не вдається — бракує грошей і на завершення жнив, і на сівбу озимих. У південних регіонах вона зазвичай починається наприкінці серпня.
«Зараз ми ледве можемо продати врожай. Зберігаємо те, що зібрали, — якщо знаходимо місце. І водночас думаємо, що робити далі, бо потрібні гроші — передусім на осінню сівбу», — сказав Марчук в інтерв'ю DW.
За його прогнозом, ситуація погіршуватиметься: найближчими тижнями й місяцями кризу посилять зернові та олійні культури, які зазвичай збирають пізніше.
Кукурудза може лишитися в полі
Самої лише кукурудзи цього року можуть зібрати близько 33 мільйонів метричних тонн. При цьому вже в найближчі місяці може виникнути нестача потужностей для зберігання — до 10 мільйонів тонн. Найгостріша ситуація — у прифронтових регіонах, де більшість зерносховищ знищено в ході бойових дій.
«Часто чуєш, що фермери хочуть залишити кукурудзу в полі й забрати навесні. Але її потрібно сушити — а це багато електроенергії, дуже дорогої. Грошей немає. Місць для продажу — теж. Ціни неприйнятні. Тому їм вигідніше залишити все в полі — так дешевше», — каже Марчук.
Ціни впали на третину
Максим Гопка, аналітик Українського клубу аграрного бізнесу, оцінює: у липні обсяг аграрного виробництва України склав близько 3,7 мільйона метричних тонн, з яких близько 2,7 мільйона тонн — зернові. Це приблизно на чверть менше, ніж у попередньому місяці. У серпні, за його прогнозом, падіння перевищить 50%.
Гопка також фіксує зниження внутрішніх цін: пшениця продовольчого класу подешевшала на 30–35%. Ціни обвалилися так різко тому, що фермери не можуть вивезти весь урожай і вже не відбивають навіть собівартість. Частина господарств уже працює в збиток.
За даними Міністерства аграрної політики та продовольства, щорічні збитки від нереалізованої продукції можуть сягнути близько 20,5 мільярда доларів (приблизно 18 мільярдів євро).
Альтернативи є — але всі з обмеженнями
Уряд запевняє, що знайде нові маршрути для аграрного експорту — залізницею чи автодорогами через сусідні країни або через дунайські порти. Але аномальна спека і посуха різко знизили пропускну здатність Дунаю. Не краща ситуація і з залізничним та автомобільним транспортом: європейські залізниці в сезон збирання завантажені під зав'язку, а перевезення великих обсягів зерна автодорогами — дороге.
Міністр аграрної політики Тарас Висоцький головним пріоритетом називає відновлення безпечних морських маршрутів до одеських портів — зусиллями українських збройних сил і партнерів. Він заявив DW: порівнянної середньострокової альтернативи немає, а залізничні сполучення та сухі порти — лише тимчасовий захід до відкриття чорноморських портів.
Менше важелів, ніж у 2022 році
Олег Нівєвський з Київської школи економіки зазначає: сьогодні Україна має менше інструментів для компенсації втрат у морській торгівлі, ніж на початку повномасштабного вторгнення. У 2022 році ЄС відкрив «коридори солідарності» та тимчасово скасував імпортні мита і квоти. Тепер умови інші.
«Якщо подивитися на торгівлю з ЄС — ми перейшли від вільного режиму до довоєнного: митні обмеження, квоти», — каже Нівєвський.
Він також указує на серйозні прогалини в інфраструктурі: Укрзалізниця зараз пускає на 30% менше поїздів, ніж до 2022 року. Постійні атаки виводять залізничну інфраструктуру з ладу й вимагають безперервного ремонту. Автотранспорт також обмежений: не вистачає водіїв — зокрема тому, що багатьох мобілізували.
На думку Нівєвського, нинішня криза мала б підштовхнути уряд до перегляду експортної стратегії: з початку вторгнення треба було розробити логістику, яка б не паралізувала весь сектор від блокади одного маршруту.
Збитки серпень–жовтень: 1,9 мільярда доларів
Гопка підрахував: між серпнем і жовтнем Україна недоотримає близько 9 мільйонів метричних тонн аграрного експорту, а збитки можуть сягнути приблизно 1,9 мільярда доларів.
Реагуючи на тиск аграріїв, уряд уже розширив програму кредитування й звернувся до Єврокомісії за допомогою на 220 мільйонів євро. Ці кошти призначені насамперед малому і середньому агробізнесу — щоб покрити поточні платежі.