У середині літа 2026-го АЕС Пакш — станція, що зазвичай забезпечує майже половину угорського струму — видає трохи більше п'яти відсотків від норми. Причина проста: Дунай впав до рекордного мінімуму, і охолоджувати реактори практично нема чим.
З восьми парових турбін на Пакші зараз крутиться одна. Із 1800 МВт встановленої потужності станція видає 170 МВт. Минулих вихідних прем'єр Петер Маґяр попереджав: якщо рівень ріки ще впаде, станцю доведеться заглушити повністю — вперше за 44 роки. Інженерам поки вдалося скоротити витрату охолоджувальної води до мінімуму й утримати хоч один блок. Скільки це протримається — вирішить погода.
Рекорди, яких не чекали
Коли в 1970–80-х проєктували Пакш, закладали запас: рівень Дунаю біля станції не має падати нижче мінімуму за попередні сто років. Цей поріг уперше пробили 2018-го — одразу більш ніж на метр. Наприкінці липня 2026-го — новий антирекорд: ще мінус 28 сантиметрів.
Аналогічна картина в Румунії. АЕС Чернавода зупинила один із двох реакторів, другому також загрожує відключення — Бухарест оголосив надзвичайний стан в енергетиці.
Хто тримає Угорщину
У пікові години Угорщина споживає близько 6 ГВт — десята частина від Німеччини. Без Пакша дві третини цього обсягу доводиться імпортувати. Основне навантаження несуть Словаччина та Австрія: у вечірній пік вони відправляють сусідові великі обсяги гідроелектроенергії. Угорський уряд оцінює рахунок за іноземний струм у 275–550 мільйонів євро — поки Пакш не відновить роботу.
Окремий сюжет — Україна. Взимку та навесні вона сама масово імпортувала електроенергію через російські удари по власній інфраструктурі, зокрема з Угорщини. Але в липні ситуація перевернулась: енергетична криза на Пакші збіглась із тим, що в України з'явились надлишки. Тепер Київ постачає Будапешту більше, ніж отримує. У серпні, попри тривалі атаки, українського експорту вдвічі більше за імпорт.
Сонце замість атому
Ситуацію пом'якшила сонячна енергетика — і тут Угорщина виявилась несподіваним лідером. П'ять років тому частка фотовольтаїки в енергобалансі не сягала десяти відсотків; тепер у середньому — чверть, а опівдні — 80–90 відсотків усього виробництва.
Різниця між Угорщиною та Румунією показова. У Румунії Ford і Dacia зупинили виробництво на кілька тижнів, щоб розвантажити мережу. В Угорщині завод BMW у Дебрецені продовжує роботу: на його ділянці — сонячна установка площею понад 50 гектарів, якої вдень вистачає для власних потреб. Проблеми починаються ввечері, коли завод, як і всі інші, переходить на імпортний струм.
Ця диспропорція б'є по цінах: опівдні кіловат-година на біржі коштує близько нуля, увечері — до 50 центів. Коли Пакш відновить нормальну роботу й чи витримає Угорщина наступну хвилю спеки без нових рекордів на Дунаї — поки відкрите питання.