Посли Євросоюзу 22 квітня схвалили кредит для України на суму 90 мільярдів євро (106 мільярдів доларів) на 2025–2026 роки. Рішення стало можливим після того, як Угорщина та Словаччина зняли своє вето у зв'язку з відновленням роботи радянського нафтопроводу «Дружба», який транспортує звільнену від санкцій ЄС російську нафту через Україну до Центральної Європи. На тому ж засіданні затверджено 20-й пакет санкції проти Росії у зв'язку з її повномасштабним вторгненням в Україну.
Відновлення транзиту нафти
Закачування нафти розпочалося о 11:30 за центральноєвропейським часом. Нафта має досягти угорського та словацького кордонів до кінця дня або рано вранці наступного, повідомив RFE/RL європейський чиновник.
Президент України Володимир Зеленський напередодні заявив, що Україна завершила ремонтні роботи на ділянці трубопроводу, пошкодженій внаслідок російського авіаудару. Водночас він застеріг: ніхто нині не може гарантувати, що Росія не повторить атаки на трубопровідну інфраструктуру.
Постачання нафти зупинилося наприкінці січня через пошкодження від російських авіаударів. Москва цілеспрямовано атакує українську енергетичну інфраструктуру як елемент своєї воєнної стратегії.
Затяжна суперечка навколо кредиту
Угорщина та Словаччина протягом місяців звинувачували Київ у навмисному затягуванні ремонту з політичних міркувань. Будапешт блокував цілу низку заходів, пов'язаних з Україною, — зокрема кредит і нові санкції ЄС проти Росії — аж до відновлення роботи «Дружби».
Україна відкинула ці звинувачення, але також різко розкритикувала ЄС, назвавши шантажем вимоги якнайшвидше відремонтувати пошкоджений трубопровід. У березні Єврокомісія оголосила, що направила фінансову допомогу для відновлення «Дружби» і відрядила групу експертів для огляду пошкодженої ділянки, хоча, за повідомленнями, ця група так і не виїхала з Києва.
Механізм і умови кредитування
Кредит первісно погоджено лідерами ЄС, у тому числі Угорщиною та Словаччиною, на саміті в Брюсселі у грудні 2025 року. Лідери обрали кредит, забезпечений бюджетом ЄС, замість репараційного кредиту з використанням заморожених російських активів як застави — Бельгія заветувала ту ініціативу, оскільки більшість активів зберігається в брюссельській компанії Euroclear.
Кошти буде залучено шляхом спільних запозичень країн ЄС на фінансових ринках під гарантію так званого «бюджетного простору» — різниці між максимально допустимим рівнем запозичень у межах довгострокового бюджету блоку (до 2027 року) та фактичним рівнем видатків.
Чехія, Угорщина та Словаччина домоглися для себе винятків, тому угода фактично охоплює 24 країни ЄС із 27. Перший транш кредиту очікується наприкінці квітня або на початку травня. МВФ оцінив потреби України у фінансуванні на 2026–2027 роки приблизно в 135 мільярдів євро; Брюссель взяв на себе зобов'язання покрити найбільшу частку цієї суми.