Спершу — пандемія коронавірусу, потім — війна в Україні, тепер — іранська війна: низка потрясінь не припинялася впродовж останніх років, боляче вдаривши по економіці Німеччини так, як давно не було.
Економісти вбачають у становищі країни затяжну кризу, якої не було вже кілька десятиліть. «Роками ми, немов уві сні, переходимо з одного економічного потрясіння в інше, а проблиски надії зникають так само швидко, як і з'являються», — заявив Міхаель Ґрьомлінг з Інституту німецької економіки (IW) після оприлюднення результатів кон'юнктурного опитування серед 1000 підприємств.
За словами Ґрьомлінга, криза розпочалася 2020 року з пандемії COVID-19. Після неї прогнози на 2022 рік були позитивними — аж поки не вибухнула війна в Україні з різким зростанням цін на енергоносії. Тепер картина повторюється: позитивні прогнози на 2026 рік руйнує іранська війна.
Глибокі зморшки тривоги на обличчях керівників компаній
Результати опитування IW серед близько 1000 підприємств промисловості, послуг і будівництва виявилися невтішними. 43% компаній повідомили, що їхній бізнес іде гірше, ніж рік тому; лише 14% зафіксували покращення. На решту року значно більше компаній очікують погіршення ділової кон'юнктури, аніж покращення. Опитування проводилося у березні — вже після початку іранської війни.
Додатковим приводом для занепокоєння є плани компаній щодо інвестицій: 40% підприємств мають намір їх скоротити. Чимало компаній також планують урізати витрати на персонал: у промисловості 37% розраховують на зменшення штату і лише 14% — на збільшення. У сфері послуг це співвідношення менш виражене — 28% проти 22%.
Остання затяжна криза призвела до глибоких реформ
«Нагромадження масштабних економічних потрясінь протягом останніх років є безпрецедентним», — стверджує Ґрьомлінг. Зіставну за тривалістю кризу востаннє переживали у 2000–2005 роках: обвал фондового ринку (бульбашка доткомів), подвоєння ціни на нафту, терористичні атаки 11 вересня 2001 року.
Тодішній уряд під керівництвом СДПН подолав слабкість кон'юнктури та зростання безробіття через структурні реформи («Порядок денний 2010»). «Тоді, як і зараз, нам потрібна гнучкість ринку праці, аби більше людей мали роботу й заробіток», — каже Ґрьомлінг.
Окремою проблемою залишається бюрократичне навантаження: у німецьких компаніях значна частина персоналу зайнята виключно виконанням складних державних вимог, а послуги юристів стали нормою. «Бюрократичне навантаження велике — отже, прибуток падає, а ціни для споживачів зростають. Це погано для конкурентоспроможності Німеччини», — резюмує економіст.