<p>Ціни на <a href="https://deepconcern.news/tag/пшениця/">пшеницю</a> різко зросли через перебої з чорноморським експортом — тривала російсько-українська війна накладається на посухи, що суттєво скорочують виробництво в кількох регіонах одночасно.</p><p>Росія й Україна протягом останнього місяця посилили удари по зернових терміналах одна одної в <a href="https://deepconcern.news/tag/чорне-море/">Чорному морі</a>. Росія — найбільший у світі експортер пшениці, Україна — у десятці провідних зернових країн. Атаки вже негативно позначилися на глобальних поставках.</p><p>Ф'ючерси на пшеницю на Чиказькій біржі (світовий орієнтир зернового ринку) в п'ятницю досягли трирічного максимуму, проте в понеділок просіли на 0,54% — до $7,79 за бушель. Власті Ростовської області оголосили режим надзвичайної ситуації: закриття портів та навігаційні порушення в Азовському морі призвели до накопичення сільськогосподарської продукції на фермах.</p><p>Паралельно спека та дефіцит дощів загрожують скороченням цьогорічного врожаю у Свартланді — регіоні Південної Африки, що виробляє близько 20% пшениці в країні.</p><h2>Як війна впливає на ціни?</h2><p>Удари по портах, суднах і зернових об'єктах протягом останнього місяця порушили роботу терміналів і змусили перевізників відкладати або скасовувати завантаження в розпал експортного сезону.</p><p>Ракетні атаки росії вдарили по українському зерновому експорту, а українські дронові удари в Азовському морі різко скоротили російські відвантаження. Атаки на порти Новоросійська й Тамані підняли вартість перевезень із чорноморських портів росії.</p><p>За даними Міністерства інфраструктури України, лише в липні Україна зазнала 35 ударів по суднах у портах, 22 — у відкритому морі і 67 — по портовій інфраструктурі. Для порівняння: за весь 2025 рік ударів по суднах було лише 14.</p><p>У п'ятницю міністр аграрної політики України заявив, що нещодавні повітряні атаки росії знищили близько 90% логістики продовольчих роздрібних мереж. Обмеження транспортування підштовхує ціни вгору і породжує побоювання щодо <a href="https://deepconcern.news/tag/продовольча-безпека/">продовольчої безпеки</a> в усьому світі.</p><p>Джо Ґлобер, почесний дослідницький співробітник Міжнародного інституту дослідження продовольчої політики, пояснює: питання нині не в обсягах виробництва пшениці, а у вартості її доставки до покупців.</p><p>«В росії й Україні пшениці вдосталь, і врешті-решт вона потрапить на ринок. Але зараз це або неможливо, або обходиться надто дорого — ціни й відреагували відповідно», — сказав він Al Jazeera. «Пшениці у світі багато… питання не в наявності, а в доступності за ціною», — додав Ґлобер.</p><p>Єгипет — найбільший у світі імпортер пшениці — зазвичай витрачає на закупівлі близько $3 млрд на рік. У першій половині 2026-го більш ніж 82% своїх запасів країна отримала з росії й України.</p><p>Індонезія — другий за величиною імпортер пшениці — закупила українського зерна на $361 млн і російського на $102 млн у 2023–2024 роках. Представник Асоціації борошномельних підприємств Індонезії повідомив Reuters: нинішніх запасів вистачить для задоволення поточного попиту. «Але надлишків немає — доводиться шукати альтернативні джерела: Болгарію, Австралію, Румунію й Аргентину», — сказав представник.</p><h2>Яку роль відіграє клімат?</h2><p>Окрім війни, <a href="https://deepconcern.news/tag/посуха/">посухи</a> й аномальна спека одночасно підтискають виробництво пшениці в кількох регіонах.</p><p>За даними Міністерства сільського господарства США (USDA), прогнозована врожайність у Сполучених Штатах — 46,7 бушеля на акр: на 8,2 бушеля нижче за торішній середній показник і найнижчий рівень з 2015 року. Скорочення посівних площ та масштабна посуха для твердої червоної озимої пшениці в штатах Великих рівнин — головні причини. Загальні запаси пшениці прогнозуються на 13% нижчими за рік.</p><p>Канада — шостий за величиною виробник пшениці у світі — очікує врожаю у 34,6 млн метричних тонн у 2026–2027 виробничому році: на 13% менше, ніж роком раніше, через скорочення посівних площ і нижчу за середню врожайність.</p><p>Три місяці аномальної спеки скоротили виробництво пшениці й у ЄС. За оцінками COCERAL — Європейської асоціації торгівлі зерном — обсяг зернових культур у 2026 році може зменшитися на 9 млн тонн, до 286 млн тонн. «Погода вже вплинула на запилення кукурудзи в південній Франції та Угорщині. Прогнозоване спекотне літо обіцяє нові втрати в інших частинах ЄС», — зазначила асоціація у липневій доповіді.</p><p>Погодний патерн Ель-Ніньо несе Південній півкулі суші понад норму — під загрозою посухи опиняються Південна Африка та Австралія.</p><h2>Що можна зробити?</h2><p>У липні 2022 року, на початку повномасштабного вторгнення, було укладено <a href="https://deepconcern.news/tag/зернова-ініціатива/">Зернову ініціативу щодо Чорного моря</a> — для безпечного вивезення зерна з українських портів. Поки угода діяла, з України вийшли понад 1 000 суден із зерном та продовольством, за даними ЄС. У липні 2023 року росія угоду розірвала.</p><p>Щоб знизити ціни, обидві сторони мали б суттєво змінити воєнну стратегію. Вплив кліматичних змін можна пом'якшити через державну політику: вдосконалення управління водними ресурсами, будівництво водосховищ для зрошення посівів в умовах посухи.</p><p>Ґлобер вважає: повернення до аналога Зернової ініціативи «значно заспокоїло б ринки пшениці». Альтернативні маршрути для вивезення зерна існують, але вони дорогі.</p><p>«Індія, наприклад, мала рекордний експорт у 2022-му. Цього року це менш імовірно через Ель-Ніньо, але вона могла б поставляти більше пшениці. Я вважаю, що світовий ринок пшениці 2026 року виявиться так само стійким, як і 2022-го», — сказав Ґлобер.</p>