Світовий державний борг може перевищити позначку 100% ВВП до 2029 року, повернувшись до рівнів, що востаннє спостерігалися після Другої світової війни. Про це застерегла виконавча директорка МВФ Крісталіна Георгієва на тлі загострення конфлікту на Близькому Сході.
Попередження пролунало в момент, коли війна почала дестабілізувати енергетичні ринки та торговельні потоки, створюючи додатковий тиск на й без того виснажені державні фінанси.
На відміну від кризи COVID-19, що завдала різкого, але одиничного удару, нинішній етап характеризується кумулятивним впливом повторюваних потрясінь — від наслідків пандемії до геополітичної напруженості і тепер до ризиків для постачання, спричинених конфліктом. Усе це штовхає рівні боргу на дедалі крихкішу територію.
«Тиск є глибшим і стійкішим, залишаючи урядам значно менше простору для реагування», — наголосила Георгієва. За її словами, державні діячі нині ходять по лезу ножа: їм доводиться одночасно підтримувати фіскальну довіру і захищати найуразливіші верстви населення.
Георгієва також вказала на нестачу товарів в Азії — зокрема нафти, газу та гелію — як на ранні ознаки напруженості. Перебої, пов'язані з конфліктом на Близькому Сході, можуть відгукнутися в економіках далеко за межами регіону.
Центральні банки стоять перед випробуванням довіри
Для центральних банків реагування вимагатиме ретельного калібрування. Установи з високим рівнем довіри мають зберігати зосередженість на ціновій стабільності й уникати поспішних кроків, особливо якщо існує можливість деескалації конфлікту. Банкам із нижчим рівнем довіри, навпаки, може знадобитися діяти рішучіше й чіткіше комунікувати для закріплення ринкових очікувань.
Навіть у разі швидкої деескалації ланцюги постачання навряд чи нормалізуються швидко. Судноплавні маршрути залишаються повільними, а коригування енергопостачання — від перенаправлення потоків до введення нових джерел — може тривати понад рік. Це означає, що дефіцит потенційно погіршуватиметься, перш ніж почне відступати.
Що рекомендує МВФ
У відповідь на виклики уряди заохочуються до активного управління попитом: сприяння енергозбереженню через розширення громадського транспорту, дистанційну роботу та перехід до менш енергоємних видів діяльності.
МВФ готується до зростання попиту на фінансову підтримку, оцінюючи потреби в діапазоні від 20 до 50 мільярдів доларів. У короткостроковій перспективі стійка внутрішня економіка слугуватиме найпотужнішим буфером, тоді як у довгостроковій — відновлення фіскального простору стане критично важливим після того, як нинішня хвиля потрясінь спаде.