У передмісті Москви — зачинені вітрини, таблички «продається»: уповільнення економіки після понад чотирьох років війни в Україні вдарило насамперед по дрібній торгівлі — від аптек до м'ясних крамниць.
«Мій бізнес при смерті. Думаю кинути все», — сказала АФП власниця аптеки в Митищах, на північному сході Підмосков'я, яка веде справу вже дванадцять років. Щоб розкритикувати рішення уряду підвищити податки й посилити регулювання, жінка виступає анонімно. «Щойно розпочалися бойові дії в Україні, ми відразу відчули інфляцію», — каже вона.
Мільярди доларів, що щомісяця йдуть на фінансування війни, спочатку пом'якшували економічні наслідки вторгнення. Військові витрати зросли приблизно до 8% ВВП — найвищий рівень з часів холодної війни. Але решта економіки опинилася осторонь.
На початку 2026 року Росія зафіксувала перше квартальне падіння економічної активності за три роки.
«Двошвидкісна» економіка
Для малого бізнесу Митищ — типового міста-супутника — економічне уповільнення нашарувалося на жорстку конкуренцію з боку онлайн-торгівлі та посилення регулювання продажу алкоголю, яке є головним джерелом доходу невеликих ресторанів і магазинів.
«Російська економіка двошвидкісна: є оборонна промисловість під державним контролем, яка працює непогано, і є фактично все інше», — пояснив АФП Олександр Коляндр, лондонський аналітик із питань російської економіки.
У цій новій системі становище багатьох споживачів погіршилось. «Вони відклали великі покупки», — каже Коляндр. «Фінансово вони вже не такі стабільні, як на початку конфлікту».
Все це посилює тиск на фахівців і підприємців, які не отримують вигоди від військових витрат. За словами Коляндра, «їхнє становище найбільш нестабільне».
«Працювати в повній легальності неможливо»
У Митищах Жанна, власниця манікюрного салону, нещодавно переїхала до спільного приміщення — окрему оренду їй уже не потягнути.
«Загалом бачу, що відвідуваність впала через фінансову нестабільність», — каже вона АФП. «Усі витрати зросли, клієнти обирають дешевші процедури або взагалі від них відмовляються».
Як і багато інших підприємців, вона пережила кілька хвиль підвищення податків і регуляторних змін: зростання ПДВ і скасування для мікропідприємств спрощеної системи оподаткування, якщо оборот перевищує певний поріг. Уряд вжив ці заходи, щоб стримати бюджетний дефіцит, спричинений насамперед ростом військових витрат.
Зіткнувшись із зростаючими труднощами, Жанна розглядає перехід частини бізнесу в тінь. «Працювати в повній легальності неможливо, — каже вона. — Шукаю баланс: підтримувати доступні ціни для клієнтів і водночас заробляти достатньо».
«Що має робити чесний підприємець?»
Поряд із закритим магазином, теж у Митищах, — м'ясна крамниця Аліни. «Останніми роками все ускладнилось, бо купівельна спроможність різко впала», — каже 49-річна жінка, яка веде бізнес разом із чоловіком. Клієнти затягують паски, а її податкове навантаження, за власними підрахунками, зросло в п'ятнадцять разів через нові правила, що набули чинності 2026 року.
«Ми працюємо з 2015 року, чесно платимо податки, виконуємо всі нові вимоги. І тепер вирішили нас добити», — каже вона. «Що має робити чесний підприємець у такій ситуації? Закрити крамницю?»