Поки переговори про вступ до ЄС для України просуваються вперед, французькі виробники кукурудзи вийшли з попередженням. Як один із найбільших аграрних гравців світу, Україна виробила у 2025 році майже 31 мільйон тонн кукурудзи — тоді як весь ЄС виробив близько 60 мільйонів тонн, з яких 13 мільйонів — у Франції. «Ми дуже уважно стежимо за тим, що відбувається щодо процесу вступу до ЄС», — заявив у вівторок Франк Лаборд, президент Генеральної асоціації виробників кукурудзи (AGPM).
«Ми не хочемо, щоб більш-менш неконтрольована інтеграція України до ЄС стала смертельним ударом для французького сільського господарства та французьких виробників кукурудзи», — додав він.
Переговори прискорюються
Після зняття угорського вето ЄС офіційно відновив у середині червня переговори про вступ України. Держави-члени відкрили першу групу з п'яти розділів — перший формальний крок Києва до ЄС. Ще п'ять розділів можуть відкрити «до початку літа», повідомляла єврокомісар з питань розширення Марта Кос. Президент Зеленський неодноразово наголошував, що прагне членства до 2030 року.
Українська кукурудза: зростання у вісім разів за 25 років
За оцінкою аналітичного бюро ORAE Géopolitique, Україна — один із провідних світових виробників та експортерів кукурудзи. За 25 років виробництво зросло у вісім разів, посівні площі — утричі. Три чверті врожаю йде на експорт, майже половина — до Євросоюзу, якому Київ є (з великим відривом) головним іноземним постачальником, попри митні збори на кордонах ЄС. За угодою про асоціацію Україна має безмитну квоту у 650 000 тонн кукурудзи, яку планують підвищити до 1 мільйона тонн. Показово, що центральні регіони країни — далеко від лінії фронту — залишаються основними зонами виробництва.
«Серйозне конкурентне викривлення»
В AGPM вказують на структурну нерівність: нижчі витрати, використання засобів захисту рослин, заборонених в ЄС, м'якше аграрне законодавство та агрохолдинги замість фермерських господарств. «Ми перебуваємо в ситуації серйозного конкурентного викривлення, бо граємо за різними правилами», — заявив Бенуа Лаборд, президент насіннєвої секції AGPM. Він також зафіксував суттєве зростання імпорту насіннєвої кукурудзи з України до Франції та ЄС упродовж двох останніх років.
Три сценарії і 663 млн євро втрат
AGPM замовила власний аналіз наслідків вступу. Бюро ORAE Géopolitique розробило три сценарії: статус-кво зі стабілізованим конфліктом; врегульований конфлікт і вступ до ЄС у 2030 році; врегульований конфлікт із приходом проросійського уряду.
Другий сценарій — найбільш тривожний для французьких виробників. За ним, виробництво кукурудзи в Україні може сягнути 39 мільйонів тонн у 2030 році, і під загрозою опиниться 2,9 мільйона тонн французької кукурудзи та 663 мільйони євро виручки. Членство також дозволить Україні залучити інвестиції та розбудувати переробну галузь — передусім у насінництві, крохмальному виробництві та птахівництві.
Вступ у 2030-му — малоймовірний
Більшість аналітиків сходяться: 2030 рік — нереалістичний орієнтир. Наразі відкрито лише 5 із 35 переговорних розділів, кожен потребуватиме значних реформ, а після закриття всіх ще знадобиться ратифікація кожною державою-членом. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц наприкінці травня написав колегам: «Очевидно, що ми не зможемо завершити процес вступу найближчим часом з огляду на незліченні перешкоди та політичну складність процедур ратифікації». Новий прем'єр Угорщини Петер Мадяр, знявши вето Орбана, теж охолодив амбіції Києва: раніше ніж через 10–15 років вступ, на його думку, неможливий.
Умови не мають бути «нетиповими»
Французькі галузевики побоюються, що Брюссель піде на поступки й дозволить Україні вступити на нестандартних умовах. Українські аграрні організації вже вимагають десятирічного перехідного періоду після вступу для гармонізації законодавства з нормами ЄС. «Ми розуміємо політичні аргументи і труднощі українського народу — але це зближення не повинно завдавати шкоди нам», — підкреслив Франк Лаборд. Подібних виключень Брюссель ніколи ще не надавав — і деякі держави-члени, зокрема Франція, навряд чи погодяться.