Володимир Зеленський знову вступив у відкрите протистояння з Дональдом Трампом. Це не була суперечка з такою ж напругою, як їхня гучна конфронтація у лютому 2025 року в Білому домі. Відтоді Зеленський щедро хвалив американського президента, намагаючись відновити стосунки з теоретично ключовим союзником, який дедалі відвертіше демонструє підтримку Росії.
Ситуація змінилася минулого тижня: Зеленський і держсекретар США Марко Рубіо публічно звинуватили один одного у брехні. Президент України заявив, що Вашингтон висуває несправедливі умови для завершення війни.
Суперечка навколо Донбасу та гарантій безпеки
23 березня Зеленський повідомив агентству Reuters, що США вимагають від України виведення військ із Донбасу як умову надання американських «гарантій безпеки» — захисних заходів, які Пентагон мав би забезпечити для контролю над виконанням Росією будь-якої майбутньої мирної угоди. Президент Росії Володимир Путін також вимагає виведення українських військ із частин Донбасу, які Київ ще контролює.
У грудні Зеленський заявив про готовність вивести війська з регіону за умови симетричних дій Росії. Кремль відкинув цю пропозицію, а за словами Зеленського, Білий дім підтримав позицію Путіна. Рубіо спростував це твердження під час візиту до Парижа: «Шкода, що він це сказав, бо він знає, що це неправда».
«Йому було чітко пояснено — і він мав це зрозуміти — що гарантії безпеки надаються лише після закінчення війни, але це не було пов'язано з вимогою здати територію», — додав Рубіо.
Зеленський рішуче відповів 28 березня: «Більшість айсберга не видна, але повірте мені — я показав лише його вершину. Я абсолютно чесний».
Мирний процес у тупику
За даними провідних українських видань — «Української правди» та «Espreso» — мирні переговори під посередництвом США зайшли в глухий кут. Зеленський заперечив це на онлайн-зустрічі з журналістами 30 березня, проте визнав, що тристоронні переговори між Вашингтоном і Москвою «відкладені, оскільки США зараз сконцентровані на Ірані». «Тепер м'яч на майданчику як у США, так і в Росії», — додав він.
Україна готується щонайменше до ще двох років війни, як визнав Зеленський у листопаді. Росія дала зрозуміти, що не збирається припиняти вторгнення, тому Київ вже розробляє план підтримання опору на три роки. Цю інформацію депутатам повідомив Андрій Мотовиловець, заступник голови парламентської групи «Слуга народу», за даними «Української правди» від 24 березня.
Іранський чинник: загроза для українського ППО
Рішення Трампа щодо Ірану ще більше загострили відносини з Києвом. Головною невдачею для України стало часткове зняття санкцій США на російську нафту — дозвіл, затверджений Трампом 12 березня з метою стримати зростання цін через іранський конфлікт. Зеленський розкритикував цей крок, стверджуючи, що він дозволяє Москві нарощувати доходи для фінансування агресії.
2 квітня Зеленський визнав, що поставки ракет Patriot тепер під питанням — союзники США на Близькому Сході, за повідомленнями, мають пріоритетну потребу в них.
«Є повідомлення про скорочення міжнародного озброєння для України», — заявив колишній прем'єр-міністр Арсеній Яценюк на конференції Київського форуму безпеки 3 квітня. «Якщо Україна не зможе захищати себе, це стане катастрофою для всієї Європи та Америки».
Трамп 26 березня також припустив, що частина американської зброї, придбаної країнами НАТО для України, може бути перенаправлена на потреби Близького Сходу.
Підтримка Орбана та ставка на проросійські сили
Окремою причиною занепокоєння в Україні стала публічна підтримка Трампом Віктора Орбана на парламентських виборах в Угорщині 12 квітня. Орбан — головний союзник Росії в ЄС — роками блокував українські інтереси в Євросоюзі. Віцепрезидент США Дж. Д. Венс відвідає Будапешт наступного тижня, в останні дні кампанії, щоб підтримати угорського лідера.
«Момент рішимості» для Києва
«Найнижча точка у відносинах — лютнева дискусія у Білому домі 2025 року, але відтоді Київ зробив усе можливе для відновлення стосунків. Зараз ми стоїмо перед моментом рішимості України», — сказав колишній офіцер ЦРУ Ралф Гофф виданню EL PAÍS на конференції KSF. «Треба продовжувати зусилля — настане час, коли вони дадуть результат».
Яценюк наголосив: тиснути більше на Україну, ніж на Росію — помилка. «Максимальний тиск на Путіна та збереження єдності — ось шлях до перемоги». Саме протилежне тому, що робить Трамп.