Запоріжжя під вогнем: місто в режимі безперервної тривоги

Поки світ стежить за подіями навколо Ірану, Росія не припиняє атакувати Україну. Ситуація з безпекою у Запоріжжі останнім часом різко погіршилась — безперервні повітряні тривоги стали буденністю.

Близько 14-ї години дня над містом з'являються російські ударні дрони. Лунають вибухи — сили протиповітряної оборони збивають безпілотники. Але перехопити вдається не всіх.

Нещодавно від удару постраждав пологовий будинок у 700-тисячному місті. Головна лікарка Олена Комарова описує той момент: «Це було в неділю між десятою та одинадцятою годиною. Усе відбулося так швидко, що ми не встигли злякатися. Ми побігли до укриттів — на щастя, ніхто не постраждав. Але вікна вибило».

Тепер заклад переведено до іншої будівлі: попередній район зазнає особливо інтенсивних обстрілів дронами, ракетами та планувальними бомбами. «Інколи в нас 20 і більше годин повітряної тривоги. Але ми вже навіть не рахуємо — наші пацієнтки потребують догляду», — каже Комарова. За її словами, народжуваність різко впала навіть на Заході країни, куди виїхала значна частина населення.

«Запоріжжя не здолати»

Юрій Швець, відповідальний за соціальні питання у міській раді, показує коридори адміністративної будівлі. На кожному кроці — національна символіка: плакати, синьо-жовті прапори. «У Запоріжжі дуже багато української символіки саме тому, що фронт близько. Наша ідентичність має бути закорінена в кожній установі та в серцях людей», — пояснює він.

Лінія зіткнення нині проходить приблизно за 30 кілометрів на південь від міста. Кількість внутрішньо переміщених осіб зростає, проте посадовець залишається незворушним: «Ми виконуємо свою роботу — страх і паніка нам не помічники. Наша надія — на армію, щоб вона й надалі відбивала загарбників».

Солдати: ставка на технології та підтримку Європи

Двоє військових — Ігор і Сергій — зустрічаються з журналістами у підвалі з міркувань безпеки. Ігор малює неоднозначну картину: «Є зрушення на нашу користь. Загалом на фронті все одно важко. Але ми не бачимо достатньої кількості російських солдатів, щоб вони могли наступати на Запоріжжя».

Оскільки Росія зберігає перевагу в живій силі, Україна дедалі активніше робить ставку на технології. Сергій розповідає про роботів: «Ми використовуємо їх для доставки продовольства, радіостанцій і боєприпасів вздовж фронту. Але дедалі частіше — й для евакуації поранених».

Ігор закликає союзників до єдності: «Європа має й надалі об'єднувати зусилля. Економічно та промислово Європа — це велика держава. Німеччина тут на першому місці — з огляду на її інженерні традиції та менталітет».

Джерело: Tagesschau