Як чотири роки війни змінили російське суспільство
Майже чотири роки тому російський президент Володимир Путін оголосив по національному телебаченню, що збройні сили країни розпочали повномасштабне вторгнення в Україну. Війна, відома під своїм офіційним евфемізмом "спеціальна військова операція", тепер триває довше, ніж участь Росії у Другій світовій війні з 1941 по 1945 роки.
Бойові втрати росіян, підтверджені BBC та незалежним російським виданням MediaZona, тепер перевищили 186 000 осіб – майже в 13 разів більше, ніж втрати Червоної армії під час усієї війни в Афганістані у 1980-х роках, яка тривала десятиліття і включала солдатів з усього Радянського Союзу.
Поки мільйони українських біженців втекли, а ті, хто залишився, долають суворі зимові умови під час обстрілів російськими ракетами енергетичної інфраструктури країни, Al Jazeera дослідив, як змінилося життя в Росії після 24 лютого 2022 року.
Прикордонні регіони під ударами
Області західної Росії, що межують з Україною, такі як Курська та Бєлгородська області , зазнавали артилерійських обстрілів, ударів дронів та навіть наземних вторгнень українських сил, при цьому частина Курська тимчасово перебувала під українським контролем.
"Трохи більше року тому, коли українські сили все ще були в цьому регіоні, відбувались удари кілька разів на день", – розповів 25-річний Бен Хіггінботтом, більш відомий як ютубер Бен-британець, який переїхав до Курська зі своєю російською дружиною у 2021 році.
Згідно з місцевим новинним сайтом Fonar.tv, щонайменше 458 цивільних осіб загинули під час українських атак на Бєлгородську область з початку війни.
Санкційний тиск та побутові труднощі
Великі мегаполіси, такі як Москва і Санкт-Петербург, майже не відчули війни, тоді як санкції, накладені західними союзниками України, є лише незручностями.
"Це так дорого. Я в шоці", – сказав Андрій, 30-річний москвич. "Навіть якщо ти купуєш лише пиво, сигарети та шоколад, ти все одно витрачаєш щонайменше 1000 рублів [13 доларів] у магазині".
39-річний фотограф із Санкт-Петербурга Кирило зауважив: "Стало дуже проблематично знайти деякі бренди, які ти купував раніше. Їх можна знайти у перепродавців, але вони стали дорожчими". Щоб обійти зарубіжні платіжні обмеження через західні санкції, він відкрив банківський рахунок у Киргизстані.
Інформаційні обмеження та репресії
З 2022 року Кремль запровадив суворі закони, що караюють те, що він називає "фейковими новинами" про вторгнення. Крім того, влада заблокувала соціальні мережі, такі як Instagram та Facebook, і ускладнила використання WhatsApp, Telegram та YouTube.
"Для звичайних громадян це блокування просто погіршує життя", – розповів Кирило. "Молоді люди сприймають це як порушення їхнього особистого життя, і вони виростуть з ненавистю до держави".
Еміграція та дезертирство
У перший рік війни експерти оцінювали, що близько двох мільйонів росіян покинули свою батьківщину. Серед них були молоді чоловіки, які боялися призову, та ті, хто мав антипутінські переконання.
38-річний далекобійник із Кемерово Олександр Медведєв після мобілізації до елітного Уральського батальйону змінив думку про війну. "Усвідомлення того, що я веду війну, яка нікому не потрібна, яка не принесе нічого хорошого нікому у цьому світі, переслідувало мене", – розповів він.
7 липня 2023 року він самовільно залишив частину і з допомогою організації "Загубися" втік за кордон. "Я дуже сумую за своєю батьківщиною. Я сподіваюся повернутися, але до іншої країни, де люди почнуть цінувати і плекати мир".
Через труднощі з адаптацією або пошуком роботи в приймаючих країнах багато російських емігрантів з тих пір повернулися додому. Зростаючі антиіммігрантські настрої, включаючи в Німеччині, не допомагають.
Джерело: Aljazeera