У березні Україна запустила більше транскордонних ударних дронів, ніж Росія — вперше з початку повномасштабного вторгнення у 2022 році. Про це свідчать щоденні військові дані, проаналізовані ABC News.
Ці цифри вказують на можливий переломний момент на одному з ключових фронтів війни — у битві за дальні удари, де обидві сторони прагнуть завдати шкоди ворожій інфраструктурі, послабити військовий потенціал і підвищити ціну продовження конфлікту.
Статистика березневих атак
Міністерство оборони Росії заявило про перехоплення 7 347 українських дронів у березні — найвищий місячний показник за всю війну, в середньому 237 одиниць на день. Відомство публікує лише дані про українські дрони, які, за його твердженням, були перехоплені.
Повітряні сили України, своєю чергою, повідомили про 6 462 російські дрони та 138 ракети, що атакували країну протягом місяця. З них було перехоплено або придушено 5 833 дрони та 102 ракети — близько 90% дронів і майже 74% ракет. Таким чином, Україна у березні стикалася в середньому з понад 208 дронами та чотирма ракетами щодня.
Попри це, загальна кількість російських дронів і ракет — 6 600 одиниць — стала новим місячним рекордом дальніх ударів Москви. Це свідчить: навіть розширюючи власні можливості, Росія не послаблює повітряного наступу.
Удари по нафтовій інфраструктурі
Значення зростаючої дронової кампанії України полягає не лише в кількості запущених апаратів, а й у виборі цілей. Протягом минулого року Київ зосередився на ударах по російській нафтовій та транспортній інфраструктурі, намагаючись підірвати ключове джерело доходів, що фінансує військову кампанію Москви.
Серед найрезонансніших атак березня — удари по балтійських нафтових портах Усть-Луга та Приморськ. Речник Кремля Дмитро Пєсков засудив ці удари як «терористичні акти».
Президент Зеленський обстоював подібні операції ще у лютому, наголошуючи, що енергетичний сектор Росії є «законною ціллю», оскільки нафтові доходи йдуть на фінансування атак проти України.
«Ми не повинні вибирати між ударом по військовій цілі чи енергетиці», — сказав Зеленський перед студентами Національного авіаційного університету в Києві. «Він продає нафту, береже гроші, інвестує в зброю. І цією зброєю він вбиває українців», — додав президент, маючи на увазі Путіна.
Реакція Росії та достовірність даних
Російські чиновники здебільшого намагаються применшити наслідки українських ударів, приписуючи завдану шкоду падінню уламків перехоплених дронів, а не прямим влученням. У випадках визнання збитків вони, як правило, кваліфікують атаки як «терористичні акти».
Водночас публічні відео та фотографії підтверджують: значна кількість українських дронів прориває систему ППО Росії й уражає чутливі військові та промислові об'єкти.
Атаки тривають попри відновлення за посередництва США мирних переговорів — дрони й ракети залишаються центральним інструментом як для Києва, так і для Москви. Офіційні дані обох сторін варто сприймати з обережністю: експерти вказують, що Москва та Київ можуть бути зацікавлені в перебільшенні успіхів своєї ППО або масштабу ворожих атак задля підтримки власних наративів.
Нарощування виробничого потенціалу
Березневі дані свідчать: попри те що Росія в цілому запускає більше далекобійних озброєнь, українська кампанія розширюється і стає стійкішою разом зі зростанням вітчизняного виробництва.
«Наш виробничий потенціал лише для дронів та ракет досягне 35 мільярдів доларів наступного року», — заявив Зеленський у жовтні. «Ніколи в історії українська оборона не була такою далекосяжною й такою відчутною для Росії. Ми повинні зробити вартість війни абсолютно неприйнятною для агресора — і ми це зробимо».
Більшість українських атак здійснюється за допомогою відносно недорогих дронів вітчизняного виробництва. Крім того, Україна дедалі ширше застосовує дрони-перехоплювачі, розроблені українськими компаніями для знищення вхідних російських апаратів. Київ також виробляє власні крилаті ракети, зокрема «Фламінго», що має дальність понад 2 900 кілометрів.
Зростаюче використання далекобійних дронів посилило занепокоєння щодо можливого виходу конфлікту за межі двох країн. Випадки вторгнення дронів на територію сусідніх держав — особливо поблизу кордонів НАТО — лише поглиблюють ці побоювання.