Війна в Україні: п'ятий рік без миру
Через чотири роки після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну бойові дії тривають без чітких ознак завершення — попри активізацію дипломатичних зусиль і нові спроби досягти переговорного врегулювання.
Мирні переговори прискорилися після повернення президента Трампа до влади. Відновились прямі та непрямі канали зв'язку між Москвою і Києвом. За словами президента Зеленського, Вашингтон прагне укласти мирну угоду до червня. Адміністрація Трампа, за очікуваннями, тиснутиме на обидві сторони — на тлі тимчасового припинення ударів по енергетиці та недавніх обмінів полоненими.
Проте попри ці кроки, інтенсивність бойових дій не знижується. Російські сили продовжують поступово просуватися на сході, зокрема в оспорюваному Донецькому регіоні — із великими втратами і темпами, що вимірюються метрами на добу. За даними Інституту вивчення війни (ISW), у найбільш активні дні просування складає від 15 до 70 метрів — один із найнижчих показників великих наступальних кампаній за останнє сторіччя.
Україна у відповідь проводить тактичні контрнаступи на харківсько-куп'янському напрямку, повертаючи позиції — навіть попри офіційні заяви Кремля про стале просування.
«Кремль вдається до зволікань і затягування, перекладаючи провину на кого завгодно, тільки не на себе. Ми бачимо, як вони то виставляють принади, то застосовують батіг, щоб змусити адміністрацію Трампа поступитися російським вимогам», — пояснила Крістіна Гарворд, заступниця керівника групи з Росії в ISW.
За її словами, Росія продовжує домагатися контролю над рештою Донецька під контролем України, зокрема над укріпленими містами «фортечного поясу», який Київ зводить із 2014 року. Підготовка до можливого весняного або літнього наступу свідчить: Москва налаштовується на затяжну, а не на швидку війну.
Поза суто територіальними суперечками переговори застрягли на питаннях безпеки. Путін відкинув перспективу надання Заходом гарантій безпеки для повоєнної України й попередив, що іноземні війська розглядатимуться як законні цілі. Київ і його партнери наполягають: без реальних гарантій будь-яке перемир'я лише дасть Росії час для перегрупування і переозброєння.
Генерал-майор армії у відставці Метт Сміт вважає, що нинішня дипломатія не наближає сторони до угоди. На його думку, Путін перебуває під потужним внутрішнім тиском, який унеможливлює поступки: «Якщо він на щось піде, йому нічим буде виправдати колосальні втрати — людські, часові, економічні. Він заплатив надзвичайно високу ціну».
За аналізом Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), з лютого 2022 року російські сили зазнали близько 1,2 мільйона втрат, з яких до 325 000 — загиблі. Якщо нинішні темпи збережуться, сукупні втрати обох сторін можуть сягнути майже 2 мільйонів до весни 2026 року.
Генерал Сміт порівняв ситуацію з останніми роками В'єтнамської війни: «Він вже програв. Питання — як змусити його це визнати».
Джерело: Foxnews