Від окопів до союзників: як Україна навчає світ дроновій війні
Жодна країна у світі не знає краще за Україну, як збивати дрони іранського виробництва. Десятки тисяч таких безпілотників сіяли смерть над її територією з 2022 року, а тепер українські експерти допомагатимуть збивати їх над країнами Перської затоки, оголосив прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер.
Паралельно компанія Ukrspecsystems — один із найбільших українських виробників дронів — відкрила завод у східноанглійському Міддлхоллі потужністю до 1 000 безпілотників на місяць. На відкритті побував колишній головнокомандувач Збройних сил України, нині посол у Великій Британії, Валерій Залужний.
Військова кмітливість: «ефект МакҐайвера»
Коли у 2022 році Москва розпочала повномасштабне вторгнення, деякі західні аналітики вважали, що дві пострадянські армії воюватимуть із застарілими стратегіями. Чотири роки по тому Китай, США та Європа ретельно вивчають технологічні прориви цієї війни — поєднання нестандартних рішень і кустарних розробок, що здешевлюють бойові дії та прискорюють виробництво зброї.
«Безперечно, Бундесвер і НАТО загалом уважно вивчають технологічні інновації цієї війни», — зазначив Микола Мітрохін із Бременського університету. За його словами, завдання трояке: модернізувати техніку з урахуванням досвіду, випробувати новітні західні системи та навчитися воювати в умовах домінування дронів на передовій.
Один із вищих американських військових офіцерів порівняв українських вояків із МакҐайвером — вигаданим агентом 1980-х, який виходив із смертельних пасток завдяки кмітливості та підручним засобам. Секретар армії США Ден Дріскол у листопаді констатував: українці «по-макґайверськи вигадують усе необхідне, щоб досягти результату — без жодних правил на цьому шляху».
Army SOS: смартфон замість карти
Київський стартап Army SOS розпочав із збору коштів на бронежилети, але волонтери раз у раз чули одне прохання: «Хлопці, дайте нам карти». У відповідь компанія розробила програмне забезпечення, яке перетворює будь-який дешевий планшет чи смартфон на систему точного наведення — виявляє цілі, передає координати для артилерійського вогню, обчислює відстань і враховує метеорологічні дані для кожного пострілу.
Оптоволокно і «постапокаліптичні прикраси»
Росія відповідає «дзеркалюванням» українських напрацювань — на копіювання йдуть тижні. На початку 2023 року українські інженери першими прикріпили до дронів ледь помітні оптоволоконні кабелі, нечутливі до радіоелектронного придушення. Командири спочатку відкинули новинку, проте росіяни скопіювали і масштабували її — тепер ліси у прифронтових районах вкриті нитками оптоволокна, схожими на постапокаліптичні різдвяні прикраси. Російські оптоволоконні дрони вже досягають Харкова та Запоріжжя.
Дрони різних форм кружляють над фронтом цілодобово, унеможливлюючи пересування великими колонами. Саме вони зупинили російські колони на під'їздах до Києва в 2022 році. Бійці з обох боків використовують протитеплові маскувальні засоби, рибальські сітки над дорогами та пересідають на електросамокати, щоб уникнути FPV-дронів.
Морські дрони виштовхали Росію з Криму
До початку повномасштабного вторгнення весь військово-морський флот України складався з трьох десятків застарілих суден. Більшість із них знищили у 2022-му, а Чорноморський флот РФ отримав контроль над українськими водами і обстрілював Одесу. Але вже до середини 2023 року Україна розробила морські дрони, що потопили найбільші російські кораблі, а повітряні безпілотники атакували сухий dok у Севастополі.
«Для Росії критичним були не ушкодження кораблів, а ушкодження суднобудівного заводу», — пояснює київський аналітик Ігар Тишкевич. — «Саме тому значна частина Чорноморського флоту була переведена до Новоросійська». Так Україна без флоту фактично вигнала Росію з Криму на морі.
Китай спостерігає — але має структурну проблему
Пекін прагнутливо вивчає кожен крок цієї війни, кажуть аналітики. «Звичайно, вони спостерігають», — підтверджує Темур Умаров із Фонду Карнегі за міжнародний мир. Китайський інтерес до російської воєнної практики бере початок ще з 1950-х, коли СРСР відігравав вирішальну роль у становленні китайських збройних сил.
Проте є серйозна перешкода. «Горизонтальні алгоритми» — швидкий обмін розвідданими в реальному часі та делегування рішень вниз по вертикалі — практично не приживаються в авторитарних державах, попереджає Павло Лузін із Фонду Джеймстаун. Головним викликом залишаються «організаційні принципи: координація, делегування прийняття рішень, логістика». Технологію можна скопіювати; культуру командування — набагато важче.
Джерело: Aljazeera