Україна відвойовує терени на тлі кризи мобілізації Росії
Попри тривалий наступ Росії на сході, Україна вперше майже за три роки почала відвойовувати значні ділянки фронту. За словами президента Володимира Зеленського, з початку 2025 року звільнено близько 460 кв. км — приблизно 10% від усього захопленого Москвою за цей рік. Американський аналітичний центр ISW оцінює цей показник скромніше — 257 кв. км, — проте визнає складність підрахунків через розмиті лінії зіткнення.
Найпомітніших успіхів Київ досяг у Дніпропетровській області, де присутність російських військ і без того була незначною. «Майже вся територія Дніпропетровщини звільнена», — заявив у телевізійному зверненні генерал-майор Олександр Комаренко, головний стратег Збройних сил України. У сусідній Запорізькій області з початку січня вдалося відбити дев'ять населених пунктів.
На думку аналітиків ISW, ці контратаки «справляють тактичний, оперативний та стратегічний ефект, який може зірвати план весняно-літньої наступальної кампанії Росії 2026 року». Генерал-лейтенант Ігор Романенко, колишній заступник начальника Генерального штабу ЗСУ, охарактеризував здобутки як «тактичні, але вельми вагомі».
Криза поповнення втрат і дилема Путіна
Ключовим чинником українських успіхів Зеленський назвав неспроможність Росії заповнювати втрати на передовій. «Росія втрачає дуже багато людей — до 35 000 на місяць», — заявив він в інтерв'ю Corriere della Sera. За його словами, армія «перестала зростати: втрати дорівнюють кількості щойно мобілізованих солдатів». Романенко підтверджує: упродовж трьох місяців Москві «нема з чого формувати резерви».
Президент Путін побоюється суспільного обурення, яке спричинила б повна мобілізація, і шукає обхідних шляхів. Один із них — примусове навчання студентів університетів управлінню бойовими дронами. Кілька вишів — від Санкт-Петербурга до Хабаровська — зобов'язують студентів-чоловіків проходити відповідні курси, а подекуди пропонують виплати у 100 000 рублів (близько 1 260 доларів) на місяць понад оклад Міністерства оборони — за умови підписання контракту.
Водночас Романенко зазначає, що Росія продовжує тиснути на ключових ділянках Донеччини — у напрямку Слов'янська, Лиману, Сіверська та Костянтинівки. Аналітики зберігають стриманість: Микола Мітрохін із Бременського університету вважає територіальні здобутки Києва «навряд чи суттєвими» на тлі загальної картини.
Удари по Чорноморському флоту
Паралельно з подіями на суші розгортається менш публічна, але стратегічно важлива кампанія на Чорному морі. З лютого Україна веде «системне виштовхування» Чорноморського флоту Росії з Новоросійська — головної бази після евакуації із Севастополя у 2023 році. 1 березня удари безпілотників пошкодили п'ять бойових кораблів, зокрема один носій крилатих ракет «Калібр».
За словами Мітрохіна, ці успіхи стали можливими після знищення систем протиповітряної оборони в Криму та російської авіації, що контролювала морські дрони. Невеликі судна теоретично можна евакуювати Волго-Донським каналом у верхів'я Волги або річки Москви, однак для великих кораблів альтернатив немає. «Їм залишається лише сподіватися на власну ППО або на то, що війна скінчиться швидше, ніж їх потоплять», — резюмував аналітик.
Джерело: Aljazeera