Україна суттєво скоротила експортну спроможність російської нафти протягом минулого тижня — тоді як наземні сили зупинили ворожі наступи та відвоювали окуповані території.
За оцінками аналітичного центру Інститут вивчення війни (ISW), Росія уповільнила темпи наступу майже вдвічі за останні три місяці.
Зеленський домовився з країнами Перської затоки
Президент України Володимир Зеленський уклав угоди з кількома державами Перської затоки щодо обміну українським досвідом у сфері дронів на спільну підтримку їх виробництва.
«Ми вже маємо угоди з Саудівською Аравією, ОАЕ та Катаром. Ми працюємо з Йорданією. Спілкуємося з Кувейтом, тепер також з Іраком та Бахрейном», — заявив він у відеозверненні в середу.
«Вони цікавляться нашим досвідом у протидії дронам і розбудові багатошарової комплексної оборони проти сучасних загроз», — додав Зеленський.
Дрони — ключовий чинник успіху
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський назвав темп виробництва дронів ключовим для стримування російських наступів. «У березні кількість бойових вильотів дронів-перехоплювачів та знищених цілей зросла майже на 55% порівняно з лютим», — повідомив він у Telegram.
Раніше Сирський зазначав, що FPV-дрони відповідають за 90% російських втрат.
Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров у четвер повідомив, що Україна «систематично збільшувала закупівлі інженерних мін та боєприпасів для БПЛА». Обсяги закупівель за перший квартал 2026 року вже перевищили половину показників усього 2025-го — і до кінця року прогнозуються «значно вищими».
«Боєприпаси для БПЛА дозволяють здійснювати цілеспрямовані удари по піхоті та легкій техніці без використання дорогих великокаліберних боєприпасів. Вони вражають ворога там, де інші засоби неефективні, і економлять ресурси для складніших цілей», — написав Федоров у Telegram.
Він також повідомив, що особисто спостерігав за випробуванням нового покоління бомбардувальних дронів, здатних долати 20 км крізь системи радіоелектронної боротьби та нести навантаження в десятки кілограмів.
Відвойована територія та сповільнення наступу
26 березня Командування повітряно-десантних військ України ліквідувало російський наступ на кордоні Донецької та Дніпропетровської областей і звільнило село Березове.
За словами Сирського, Україна відвоювала 470 кв. км окупованих територій з початку 2026 року — перші значні здобутки з 2023-го. ISW підтвердив звільнення щонайменше 334,06 кв. км, зауваживши, що його «консервативна методологія картографування» недооцінює українські успіхи.
Темпи російського наступу сповільнилися на дві третини за останні 18 місяців: з 14,9 кв. км на день у жовтні 2024 — березні 2025 до 10,66 кв. км у березні — жовтні 2025 і лише до 5,5 кв. км на день у першому кварталі 2026 року.
Про ескалацію втрат свідчить і внутрішня ситуація в Росії: губернатор Рязанської області Павло Малков 20 березня підписав указ, що зобов'язує підприємства з понад 150 працівниками відрядити від двох до п'яти осіб на військову службу за контрактом.
Зеленський у п'ятницю назвав ситуацію на лінії фронту найкращою за 10 місяців. «Наступ, який Росія планувала на березень, було зірвано. Тому тепер росіяни просто інтенсифікуватимуть свої наступальні операції», — заявив він.
Удари по нафтовій інфраструктурі Росії
У ніч з 20 на 21 березня Україна розпочала удари по двох найбільших нафтоексортних терміналах Росії на Балтійському морі — в портах Усть-Луга та Приморськ. Атаки тривали впродовж тижня: термінал в Усть-Лузі було зупинено в середу. 27 березня дрони атакували обидва об'єкти; Усть-Луга зазнала додаткових ударів у неділю та у вівторок.
Також стало відомо про удар по нафтопереробному заводу «Башнефть-Новойл» у Башкортостані — того самого дня, коли російські нафтові компанії попередили покупців про можливе оголошення форс-мажору за контрактами поставок через балтійські порти.
Усть-Луга та Приморськ забезпечують близько 60% нафтового експорту Росії. Reuters оцінює втрату Росією 40% експортної спроможності, Bloomberg — 43%: добовий експорт впав з 4,072 до 2,318 млн барелів.
«Вузьке місце в Усть-Лузі ставить під загрозу переробку нафти на чотирьох найбільших НПЗ у європейській частині Росії — в Кірішах, Ярославлі, Москві та Рязані, що сукупно переробляють близько 55 млн метричних тонн сирої нафти на рік», — повідомив Reuters.
27 березня та у суботу Україна завдала прямих ударів по НПЗ у Кірішах та Ярославлі. У відповідь перший віцепрем'єр Росії Олександр Новак підготував постанову про заборону всього експорту нафтопродуктів з 1 квітня по 31 липня — так само, як Росія вчинила у вересні після попередніх атак на рафінерії.
Удари по виробництву ракет та боєприпасів
У суботу Генеральний штаб ЗСУ повідомив про удар вітчизняними дронами Flamingo по заводу «Промсинтез» у Самарській області, що щорічно виробляє 30 000 тонн військових вибухових речовин. Геолокована відеозйомка підтвердила вибухи та задимлення на об'єкті.
Керівник Центру протидії дезінформації України Андрій Коваленко у вівторок оцінив, що внаслідок систематичних ударів Росія втратила 45% потужностей виробництва ракет.
Росія переймає тактику денних дронових атак
Протягом останніх двох тижнів Росія розширила дронові удари на денний час, наслідуючи тактику Ірану. Вперше цей підхід було застосовано 24 березня; у середу Росія запустила 339 дронів вночі та 361 — вдень. Україна збила понад 90% із них.
ISW оцінює мету атак як «накладення психологічних наслідків на цивільних — з постійним змушуванням шукати укриття і утриманням країни в стані безперервної готовності».
27 березня «Хезболла» за підтримки Ірану застосувала FPV-дрон для удару по російському танку в Лівані — тактику, піонером якої стала Україна і яку пізніше перейняла Росія. «Є інформація, що проксі можуть отримати допомогу від росіян, зокрема інструкторів ПВК «Вагнер»», — повідомив Коваленко.