Україна і Росія окремо заявили, що дотримуватимуться 32-годинного перемир'я на честь православної Пасхи. Переговори про мир між двома воюючими сторонами та Сполученими Штатами, схоже, зайшли в глухий кут, тоді як Вашингтон зосереджує увагу на своєму конфлікті з Іраном.
Президент України Володимир Зеленський 9 квітня заявив, що Київ неодноразово пропонував святкове перемир'я та що він діятиме «відповідно» після того, як Володимир Путін наказав своїм військам припинити вогонь на час великодніх свят.
«Люди потребують Пасхи без загроз і реального руху до миру, а Росія має шанс не повертатися до атак навіть після Пасхи», — написав Зеленський у Telegram.
Умови перемир'я
Припинення вогню має розпочатися о 16:00 11 квітня і тривати до кінця дня 12 квітня — коли православні християни святкуватимуть Пасху. Кремль повідомив, що Путін наказав Генеральному штабу «припинити бойові операції в усіх напрямках» на цей період, водночас застерігши, що збройні сили готові «дати відсіч будь-яким можливим провокаціям ворога».
Глухий кут на переговорах
Росія неодноразово відкидала довгострокові або безстрокові перемир'я, наполягаючи на комплексній угоді для завершення конфлікту, що переріс у повномасштабну війну після безпідставного вторгнення Кремля у лютому 2022 року. Під час попередніх перемир'їв обидві сторони звинувачували одна одну у використанні пауз для поповнення запасів і перегрупування військ.
Зусилля щодо мирних переговорів сповільнилися: США переключили дипломатичну увагу на конфлікт з Іраном. Незважаючи на численні зустрічі між українськими, російськими та американськими офіціалами, остаточний прорив залишається недосяжним — вбивства та руйнування з обох боків тривають.
Ситуація на фронті
Бойові дії на суходолі майже зупинилися. Росія час від часу захоплює невеликі ділянки української території, зазнаючи при цьому значних втрат. Жодна зі сторін не розкриває втрати на регулярній основі. Наразі Росія контролює близько 19 відсотків території України, переважна більшість якої була захоплена на початку вторгнення у 2022 році. Прірва між вимогами Києва щодо гарантій безпеки та претензіями Москви на територію залишається величезною.