Україна боїться забуття: як війна в Ірані позначається на фронті
Щодня Сергій сідає за кермо і вирушає на небезпечну дорогу — перевозить солдатів, продовольство і боєприпаси з Краматорська на фронт. Одного разу дрон влучив прямо в його машину. «Ми з побратимом їхали на позицію, коли на нас налетів дрон і врізався прямо в кузов. Ми ледве встигли вистрибнути», — згадує він.
Про війну в Ірані Сергій чув. Те, що світ дивиться переважно туди, а не на Україну, його непокоїть. Страх бути забутим? «Така думка виникає в подібній ситуації. Але як розгортатимуться події — точно не знає ніхто», — каже він.
Для солдатів бути забутим означає насамперед залишитися без зброї. Політолог Вадим Денисенко попереджує: затяжна війна на Близькому Сході може суттєво підрізати іноземну військову підтримку України. Насамперед це стосується ракет-перехоплювачів для систем Patriot — тих самих, що США і партнери масово витрачають на відбиття іранських атак. Міністр оборони Федоров ще наприкінці лютого бив на сполох: запаси впали до критичного рівня.
Не менш тривожна картина з переговорами. «Переговорний процес перебуває в абсолютному глухому куті, — наголошує Денисенко. — Росія досі не вела жодних серйозних переговорів, а тепер стверджує, що війна в Ірані заважає діалогу». За його оцінкою, Москва просто використовує іранський конфлікт як зручний привід зупинити будь-який прогрес.
Про це відкрито говорить і Зеленський. В інтерв'ю BBC він визнав: «У мене дуже недобре передчуття щодо того, як ця війна позначається на ситуації в Україні. Фокус США більшою мірою спрямований на Близький Схід, а не на Україну. Тому наші дипломатичні зустрічі постійно переносяться». Водночас президент повідомив, що українська делегація вже вирушила до США на зустріч у суботу. Про участь російської сторони поки не йшлося.
А в Краматорську Сергій продовжує їздити. Що тримає його в сідлі? «Те, що вдома на мене чекають. Я мушу повернутися. Навіть коли над головою летять дрони — я вірю, що зі мною нічого не станеться. У це треба вірити твердо».
Джерело: Tagesschau