Угорщина взяла у заручники українських банкірів: Київ вимагає пояснень
Угорська влада затримала семеро співробітників державного банку «Ощадбанк», які супроводжували два банківські автомобілі з готівкою та золотом під час транзиту з Австрії до України. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що причини затримання досі невідомі, як і стан здоров'я затриманих, — консулам відмовлено у доступі до них.
«Угорська сторона не надала жодних пояснень. Ми вимагаємо негайного звільнення та готуємо наступні кроки, зокрема на рівні Європейського Союзу», — заявив Сибіга.
Інцидент стався на тлі загострення двосторонніх відносин: прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан пообіцяв застосувати «всі засоби», щоб примусити Київ відновити транзит російської нафти через нафтопровід «Дружба». «Ми припинимо пропускати через Угорщину речі, важливі для України, доки не отримаємо від неї згоди на нафтові поставки», — відверто заявив він у ефірі.
ЄС: Вашингтон не може озброїти всіх одночасно
Єврокомісар з питань оборони Андріюс Кубілюс розпочав турне Польщею з тривожним посланням: США просто не в змозі постачати достатню кількість ракет одночасно країнам Перської затоки, власній армії та українським силам. За його словами, Європа мусить терміново нарощувати власне виробництво систем протиповітряної оборони та протибалістичних ракет.
Масштаб проблеми вражає: Повітряні сили України потребують щонайменше 60 перехоплювачів PAC-3 системи Patriot на місяць. Проте загальний обсяг американського виробництва у 2025 році ледь перевищив 600 одиниць на рік. Lockheed Martin лише обіцяє вийти на 2 000 ракет на рік до 2030 року — і це на тлі одночасних конфліктів на кількох театрах воєнних дій.
Фінляндія відкривається для ядерної зброї НАТО — Москва погрожує
Фінляндія оголосила про намір змінити законодавство, щоб скасувати обмеження на присутність ядерної зброї на своїй території та привести його у відповідність до доктрини НАТО, членом якого країна стала у 2023 році. Міністр оборони Антті Хяккянен пояснив рішення «кардинальним погіршенням» безпекового середовища після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Законопроєкт передано на громадську консультацію до 2 квітня.
Кремль відреагував негайно. Речник президента Росії Дмитро Пєсков заявив: «Якщо Фінляндія нам загрожує, ми вживемо необхідних заходів». Москва назвала заяви Гельсінкі такими, що «ведуть до ескалації напруженості на європейському континенті».
Хроніка бойових дій: 136 зіткнень, 141 дрон
Генеральний штаб ЗСУ зафіксував 136 бойових зіткнень за четвер. Найгарячіші ділянки — район Гуляйполя на Запоріжжі (28 штурмів) та напрямок Покровська на Донбасі (21 зіткнення). Також тривають активні атаки в напрямках Костянтинівки, Лимана, Слов'янська та Куп'янська.
Вночі Росія атакувала Україну 141 дроном. Українська ППО збила або нейтралізувала засобами РЕБ 111 із них; 24 ударні дрони вразили 16 об'єктів. У відповідь Україна атакувала цілі на території Росії — Міноборони РФ заявило про перехоплення 83 БПЛА, переважна більшість із яких нібито збита над Кримом та акваторіями Чорного і Азовського морів.
МАГАТЕ: США вперше проголосували проти резолюції щодо України
Рада керуючих МАГАТЕ ухвалила резолюцію про «стурбованість» атаками на енергетичну інфраструктуру України двадцятьма голосами «за» — попри безпрецедентне голосування США «проти». Це перша з 2022 року резолюція без підтримки Вашингтона. Разом із США проти проголосували Китай, Росія та Нігер. Американський дипломат пояснив позицію тим, що резолюція «не сприяє встановленню миру».
Джерело: Lemonde