Удари по нафті: Україна виводить з ладу половину російського експорту
Три дні дронових атак на порти та нафтопереробні підприємства Ленінградської області призвели до того, що один аналітик назвав «найсерйознішою загрозою» для нафтового експорту Росії з початку повномасштабного вторгнення у 2022 році.
23 березня Україна вдарила по балтійському порту Приморськ. Два дні потому під удар потрапив ключовий нафтоекспортний термінал в Усть-Лузі, а 26 березня метою став один із найбільших нафтопереробних заводів Росії в Кіришах. Губернатор Ленінградської області Олександр Дрозденко фіксував пожежі впродовж перших двох днів і «пошкодження в промисловій зоні» під час останнього інциденту.
«Це найсерйозніша загроза для експорту російської нафти та нафтопродуктів за весь час війни», — заявив енергетичний аналітик Борис Аронштейн телеканалу «Настоящее Время». «Продуманість, масштаб і напрямок ударів, а також терміни їх нанесення — все це разом справили ефект, якого я особисто не пам'ятаю за більш ніж чотири роки війни», — додав він.
Серйозні збої
Аналіз Reuters від 25 березня оцінював, що 40 відсотків експортних потужностей Росії зупинено, характеризуючи ситуацію як «найсерйозніше порушення нафтопостачання в новітній історії Росії». Аронштейн зазначив, що реальна цифра ближча до 50 відсотків.
До цих оцінок входять не лише збитки від ударів на півночі Росії, а й скорочення потоків через чорноморський порт Новоросійськ, трубопровід «Дружба» через Україну — який не працює з січня після пошкодження від російського удару і раніше постачав нафту до Угорщини та Словаччини, — а також збої через арешти танкерів «тіньового флоту».
25 березня прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявив, що кораблі Королівського флоту відтепер перехоплюватимуть тіньові танкери — слідом за США, Францією, Фінляндією, Швецією та Естонією. «Ми маємо ще активніше переслідувати тіньовий флот», — сказав він на дипломатичній зустрічі в Гельсінкі. Президент Зеленський у відеозверненні до тієї ж зустрічі закликав конфісковувати нафту з російських танкерів.
26 березня танкер із російською сирою нафтою зазнав атаки безпілотника поблизу Стамбула. Міністр транспорту Туреччини Абдулькадір Уралоглу повідомив, що вибух стався в машинному відділенні судна й, імовірно, був спричинений підводним дроном.
Довгострокові наслідки
Наскільки тривало атаки виведуть з ладу нафтоекспортну інфраструктуру — поки незрозуміло. Військовий аналітик Ян Матвєєв зазначив, що в обох портах серйозно пошкоджені термінали й нафтосховища. «Головне питання — наскільки пошкоджена інфраструктура для перевалки нафти. Якщо обладнання зазнало збитків, це може призвести до серйозної паузи в завантаженні», — пояснив він.
Для порівняння: після удару по терміналу біля Новоросійська в листопаді повноцінна робота відновилася лише наприкінці січня — майже три місяці простою. Центр досліджень у галузі енергетики та чистого повітря (CREA) повідомив, що Приморськ, Усть-Луга і Новоросійськ не здійснювали жодного відвантаження нафти впродовж п'яти днів.
Аналітик CREA Айзек Леві звернув увагу на тактику повторних ударів: «Нафтопереробні підприємства атакуються під час ремонту — нерідко з інтервалом у два-три тижні. Це утримує ключові об'єкти в нефункціонуючому стані й перетворює рядове технічне обслуговування на затяжні простої».
Яка вигода від високих цін на нафту?
За даними CREA, від початку американсько-ізраїльської кампанії проти Ірану щоденні нафтові доходи Росії зросли на 20 відсотків. Проте скористатися цим моментом Москва не в змозі.
Заступник прем'єра Олександр Новак, виступаючи 26 березня, прямо не відповід на запитання про масштаби збитків, але наголосив, що Росія має «різноманітні маршрути» — зокрема трубопроводи до Китаю. Втім, аналітики сумніваються у спроможності Пекіна поглинути значні додаткові обсяги: країна вже накопичує резерви кілька місяців, а поблизу китайських портів простоює чимало танкерів із нерозвантаженою нафтою.
«Приблизно 5 мільярдів доларів на місяць нафтового надприбутку — це лише пластир на фіскальний дефіцит, що за січень-лютий сягнув 40 мільярдів», — зазначила аналітик Агат Демаре в матеріалі для Європейської ради з міжнародних відносин. За її словами, нафтова інфраструктура Росії занепадає після більш ніж 12 років санкцій, а дронові удари України, що тепер досягають Каспійського моря, лише посилюють тиск.
Джерело: Rferl