У гаражах Донбасу: як українські солдати стали творцями антидронової зброї
Андрій Кібенок, 38 років, нічого не знав про технології, коли одинадцять років тому вступав до лав української армії. Сьогодні він керує невеликою майстернею з виробництва антидронових систем на Східному фронті в Донецькій області. Після повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року він захопився дронами: спочатку розбирав їх на частини й аналізував, а відтак почав думати, як їх збивати.
Кібенок — одна з тисяч ланок у напівкустарному ланцюжку виробників зброї, що поруч із великою оборонною промисловістю протистоять загарбнику. У 2015 році він прославився як боєць-знавець місцевості, і Кремль, за його словами, призначив $25 000 за його голову. Нині стан здоров'я не дозволяє йому воювати на передовій, але він знайшов інший спосіб служити країні.
У новій гонці озброєнь дрони — дешеві та ефективні — відвойовують позиції в артилерії, ракет і авіації. Це поставило Київ у вигідне становище. Після того як Іран застосував ті самі дрони-камікадзе проти ударів США та Ізраїлю, якими Москва вже чотири роки карає Україну, президент Зеленський оголосив про відправку перших українських фахівців до регіону для допомоги у протидії. Євросоюз і США також звернулися до України по досвід — зокрема щодо дронових перехоплювачів.
Щодня запускаються сотні дронів — від великих 3,5-метрових «Шахедів» до малих цивільних апаратів, переобладнаних на ударну зброю. В Україні виникли компанії на кшталт Wild Hornets (заснована у 2023 році), що виробляє розвідувальні й ударні дрони та перехоплювачі. SkyFall, відомий бомбардувальним дроном Vampire, розробив перехоплювач P1-Sun, який незабаром може вийти на експортний ринок. Але саме в гаражах і підвалах поблизу лінії фронту тисячи солдатів щодня проектують і виготовляють зброю майбутнього.
«Google» — лаконічно відповідає Кібенок на запитання про джерела знань. Він везе журналіста фургоном, оснащеним антидроновою системою, по дорозі з Краматорська до Слов'янська на Донбасі. Маршрут пролягає через тунелі, перекриті сіткою проти дронів, якими росіяни системно атакують з відстані близько 15 кілометрів.
Майстерня займає кілька кімнат у підвалі. Із півдесятка бійців працюють із кабелями, мікрочипами й точними інструментами. Відкритий багажник на дах марки Thule приховує ряд антен — «менші для високих частот, більші для низьких» — що утворюють систему перехоплення дронів. У сусідній кімнаті монотонно гудять десятки 3D-принтерів, що виготовляють деталі для рам антидронових систем. «Цей вже відпрацював 7 000 годин», — зазначає Кібенок про один із верстатів. За сім годин принтер перетворює котушку пластикового дроту на одну деталь.
Фінансує майстерню переважно сам Кібенок — інвестор у криптовалюту. Армійської зарплати у 50 000 гривень (близько $1 150) не вистачає навіть на оренду: вона коштує 75 000 гривень на місяць. Нещодавно надійшло $15 000 від німецької католицької організації, яка вже перераховувала $10 000 у січні. Найдорожча система коштує 450 000 гривень (понад $10 000). За оцінками Кібенка, майстерня захищає близько 30 бригад — а також низку заправних станцій на Донбасі.
Системи ефективні проти більшості FPV-дронів, але не проти великих «Шахедів» з радіусом дії в сотні кілометрів. Ваха, 45-річний інженер із 93-ї бригади, зазначає, що близько 10% ворожих дронів керуються волоконно-оптичними кабелями завдовжки тисячи метрів — їм не потрібна радіочастота для польоту. Проти таких, підсумовує він, «немає іншого виходу, крім вогню».
У командному пункті антидронового батальйону 93-ї бригади — близько 100 бійців — кілька осіб відстежують на екранах зображення з перехоплених дронів Druze. Вночі над Дружківкою фіксують російський дрон. Раптово — сирени: одну з позицій щойно вразили. Загиблих немає, але заступник командира Роман, 34 роки, негайно наказав бійцям закопати обладнання й дотримуватись суворих заходів безпеки.
Командир підрозділу — Владислав, 27-річний психолог із позивним Мартін, мобілізований у 2021 році. У руках він тримає навігаційну систему з «Шахеда», що не вибухнув. Розібравши її викруткою, він показує: серцем є невеликий комп'ютер американського виробництва — цивільна компонента, придбана без участі держави. Він переконаний, що до психології вже не повернеться: «Україна залишатиметься в полі зору Росії».
Джерело: English