Росія вперше втрачає більше бійців, ніж вербує — але Путін не відступить
Серед численних похмурих віх чотирирічної війни в Україні з'явилася чергова: вперше з початку повномасштабного вторгнення Росія втрачає солдатів убитими та тяжкопораненими швидше, ніж може їх поповнювати.
Проте відомий аналітик Фіона Гілл, колишня радниця президента США в роки першої каденції Дональда Трампа, застерігає від надмірного оптимізму. «Люди завжди розглядали цей момент як певну переломну точку. Але я б не сказала, що зараз він справді є такою», — зазначає вона. Нині канцлер Даремського університету і науковий співробітник Інституту Брукінгса, Гілл дала розгорнуте інтерв'ю ABC напередодні четвертої річниці вторгнення.
Росія здатна воювати — але платить нечувану ціну
«Перспективи для тих, хто сподівається на мир, наразі не дуже втішні», — констатує Гілл. За її оцінкою, Путін зберігає достатньо людських і матеріальних ресурсів, аби продовжувати бойові дії щонайменше протягом року. Зниження показників вербування «підвищує ставки» в кадровому питанні, однак Москва щороку підписує контракти з сотнями тисяч рекрутів — переважно з найбідніших регіонів, серед етнічних меншин Сибіру та Кавказу.
Особливість цієї війни, на яку Гілл звертає особливу увагу: Росія веде її переважно силами контрактників, а не призовників. Надходять повідомлення про тисячи завербованих солдатів із Північної Кореї та бійців з Африки, Китаю, Індії й Пакистану. «Він усе ще здатний буквально "пресувати" людей на фронт», — каже аналітик.
Економіка Росії перейшла на воєнні рейки: близько 9% ВВП і 40% держбюджету спрямовуються на військові потреби. Попри санкції, Москва продовжує отримувати компоненти через численних посередників — зокрема зі США та Європи, а також за сприяння Китаю. Для транспортування нафтового експорту використовується «тіньовий флот». «Путін платить дуже високу ціну людьми на полі бою — справді абсурдно високу — але також дорого платить у комерційному та економічному плані за доступ до необхідних компонентів», — підкреслює Гілл.
Демобілізація та демографія: виклики після війни
Масштабне залучення добре оплачуваних найманців породжує серйозні питання щодо повоєнного майбутнього Росії. Демобілізовані бійці очікуватимуть збереження бойових виплат і можливостей для працевлаштування — яких може просто не бути. Перехід від воєнної до змішаної економіки буде болючим і тривалим.
Після початку вторгнення Росію залишило до мільйона людей, і лише незначна їх частина повернулася. «Ще до війни Росія відчувала дефіцит робочої сили — і він знову дасть про себе знати», — зазначає Гілл. На країну чекає й суто демографічний спад.
Союзники підтримують Путіна заради удару по США — не через вірність
Гілл наголошує на суттєвій зміні у глобальному сприйнятті Росії. Китай, Іран та КНДР підтримують Москву не через непорушні союзи, а тому що вбачають у цій війні проксі-конфлікт із Вашингтоном і хочуть завдати ударів по США. Ідея про те, що триваюча війна виснажить або відверне увагу Америки, однак не виправдала їхніх сподівань.
«Китай не хоче, щоб Росія програла. Але й того, щоб вона перемогла, — теж не обов'язково», — пояснює аналітик. Пекін дозує підтримку, прораховуючи наслідки для своїх відносин зі Сполученими Штатами. Те саме стосується Північної Кореї та Ірану.
Навіть у Європі Росію сприймають як державу другого ешелону
Тим часом колишні радянські республіки дедалі частіше звертаються по дипломатичну допомогу до Вашингтона, а не до Москви. Швеція і Фінляндія вступили до НАТО. Чимало країн сприймають нездатність Росії перемогти Україну як свідчення її реального занепаду і деградації у військовому плані.
«Росія фактично втратила — у багатьох відношеннях — ту позицію, яку мала до війни. Ніхто не думав, що ми опинимося на п'ятому році найбільшої сухопутної війни в Європі з часів Другої світової — з утратами, що наближаються до двох мільйонів убитих і поранених», — підсумовує Гілл.
Джерело: Abc