П'ять років нескореності: чому Путін прорахувався, а Україна тримається
Повномасштабне вторгнення Росії проти України вступило в п'ятий рік — без жодних ознак завершення, попри колосальну матеріальну перевагу Москви. Більшість аналітиків прогнозували падіння Києва за кілька днів. Цього не сталося.
Населення Росії більш ніж утричі перевищує українське, ВВП — приблизно в десять разів більший, армія чисельніша, а арсенал танків, артилерії та авіації — потужніший. Проте Путін прорахувався: він розраховував на капітуляцію чи навіть радісну зустріч своїх військ. Натомість отримав п'ять років спротиву.
Висока бойова духовність стала ключовим чинником виживання країни. Українська армія зазнала від 500 000 до 600 000 втрат, проте зберігає волю до боротьби. Росія, за підрахунками, понесла вдвічі більше: 1,2 мільйона втрат, зокрема понад 219 000 загиблих, підтверджених через некрологи і спадкові справи. За окремими оцінками, загальна кількість загиблих сягає 325 000 осіб. Близько 24 000 одиниць російської техніки знищено, пошкоджено або захоплено.
Жорстокий удар прийшовся по мирних мешканцях. Цієї зими Росія запустила тисячі дронів і ракет по містах та електростанціях — інтенсивніше, ніж будь-коли, залишаючи мільйони людей без світла, тепла й води. Кількість засобів протиракетної оборони, потрібних для захисту критичної інфраструктури, в України вкрай недостатня.
На полі бою дронова революція змінила природу конфлікту. Маневрова тактика — концентрація бронетехніки для прориву — рівносильна самогубству. Обидві сторони опинилися в пастці позиційної війни на виснаження. Україна зберігає якісну перевагу в дронах: вони забезпечують 60–70% втрат у цій війні. Водночас Київ вражає нафтопереробні заводи, командні пункти та логістичні вузли глибоко на російській території — власними крилатими ракетами «Довгий Нептун» і «Фламінго».
Морські дрони і протикорабельні ракети стримують Чорноморський флот. Після потоплення флагмана «Москва» у квітні 2022 року Україна відправила на дно близько двох десятків кораблів, змусивши командування ВМФ Росії перебазуватися з Севастополя до Новоросійська.
З 2024 року максимальний середньодобовий приріст підконтрольної Росії території становить лише 70 метрів. Від лютого 2024-го, коли впала Авдіївка, Москва не захопила жодного великого міста й оволоділа лише 1,5% додаткової української землі. Щоб анексувати решту Донбасу, їй доведеться брати штурмом агломерацію Слов'янськ — Краматорськ — Костянтинівка. Міські бої — справа кривава.
Тепер на перший план виходять переговори. Путін, який визначав перемогу як завоювання чотирьох областей, пропонує угоду — за умови передачі Україною решти Донецької. Президент Зеленський це відкидає. Попри втому від війни, 75% українців — теж.
Раджан Менон — заслужений професор міжнародних відносин Міського коледжу Нью-Йорка та старший науковий дослідник Інституту воєнних і мирних досліджень імені Зальцмана Колумбійського університету.
Джерело: Theguardian