9 травня, після московського параду на честь Дня Перемоги, президент Росії Путін заявив, що війна з Україною «наближається до завершення». Вперше з початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року він натякнув на готовність зустрітися з президентом України Зеленським — якщо переговори будуть спрямовані на довгострокову мирну угоду. Ці слова відображають тиск, який він відчуває: і всередині країни, і на полі бою, — поки війна, що почалася як «спеціальна воєнна операція», вповзає у п'ятий рік.
Ще 2022-го Путін говорив, що докладе «всіх зусиль, аби якомога скоріше це зупинити». Але фронти повільно рухалися на схід і південь. Тепер вони фактично застигли. Лінія фронту цього року майже не зрушила, а обидві сторони завдають нищівних ударів дронами та ракетами. Раніше російське суспільство було ізольоване від наслідків — тепер ні. Україна б'є вглиб російської території. Підвищення податків, зростання цін і наростаючий песимізм у бізнес-середовищі підживлюють невдоволення, що тисне на рейтинг Путіна. Радикальні націоналістичні кола вимагають жорсткішої відповіді на удари України і лише посилюють тиск на Кремль.
Максималістські вимоги Москви
Росія досі відкидає ідею тривалого перемир'я. Натомість вона прагне всеосяжної мирної угоди: Україна має залишитися нейтральною, відійти з Донбасу, санкції проти Росії — бути зняті, а між Москвою і НАТО — укладено нові безпекові домовленості. Росія справді має безпекові занепокоєння, посилені розширенням НАТО на схід, але максималістські вимоги в умовах безкінечної війни Росію не зміцнять.
Тупик для обох сторін
Путін починав із розрахунку на швидку перемогу. Його сили захопили понад 20% української території, але заплатили за це величезну ціну. Час переключитися з продовження війни без виразного кінця на пошук шляху до миру. Україна довела здатність витримати вторгнення великої держави. Але й Київ не має реалістичного сценарію перемоги. Росія, попри зростаючі труднощі, зберігає воєнний потенціал для завдання ще більших збитків — і якщо війна затягнеться, Київ ризикує втратити більше територій. Ця війна послабила Європу економічно і політично, зробивши її залежнішою від США саме тоді, коли Вашингтон дедалі більше відходить убік. Чотири з гаком роки показали: військового розв'язання цього конфлікту не існує. Потрібні серйозні зусилля задля переговорного врегулювання.