Путін готується до нового наступу, поки мирні переговори зайшли в глухий кут
Американське посередництво в мирних переговорах щодо України фактично призупинено через ескалацію на Близькому Сході. Тим часом Путін та його генерали обмірковують плани весняно-літньої кампанії вздовж фронту завдовжки понад 1 200 кілометрів. Надприбутки від зростання цін на нафту поповнюють московську воєнну скарбницю, тоді як американські запаси засобів протиповітряної оборони виснажуються через бойові дії у Перській затоці.
Для України на п'ятому році повномасштабного вторгнення це загрожує критичним браком ресурсів. Європейські союзники пообіцяли незмінну підтримку, проте суперечки навколо позики ЄС на 90 мільярдів євро відображають зростаючі труднощі. Відмова союзників по НАТО надати морські сили для захисту Ормузької протоки викликала гнів Дональда Трампа й оголила нові лінії напруги, що загрожують Україні.
Росія нарощує сили для нового наступу
Аналітики фіксують: Москва накопичує резерви, а темп операцій пришвидшиться з настанням весни. Вашингтонський Інститут вивчення війни зазначив посилення артилерійських обстрілів та атак дронами — Росія прагне послабити українську оборону перед наземними штурмами. Схоже, головна ціль — захопити решту Донецької області під контролем України, а також закріпитися на Дніпропетровщині та Запоріжжі.
Україна намагається зірвати ці плани контрударами. За оцінкою ISW, успішні дії ЗСУ на Дніпропетровщині змусять Росію вибирати між обороною та виділенням ресурсів для наступу — і це здатне зруйнувати кремлівські задуми. Директор Національної розвідки США Туллсі Габбард підтвердила: «Росія зберігає перевагу у війні проти України», і доки угоди не досягнуто, Москва продовжуватиме повільну війну на виснаження.
Якщо на початку вторгнення бойові дії велися з масованим застосуванням танків і механізованої піхоти, то нині вони перетворилися на виснажливу позиційну війну. Повсюдне застосування дронів унеможливлює концентрацію сил. Аналітик Джек Воттлінг з Королівського об'єднаного інституту оборонних досліджень зазначив, що Росія вдирається в українські позиції завдяки «зростаючій смертоносності» атак і скороченню чисельності ЗСУ — і, найімовірніше, здатна підтримувати нинішній темп вербування, попри нищівні втрати.
Переговори: сторони стоять на своєму
Кілька раундів переговорів не принесли жодного прориву. Путін вимагає виведення українських сил з анексованих областей, відмови від членства в НАТО та скорочення армії. Зеленський відкидає ці умови й наполягає на припиненні вогню та американських безпекових гарантіях. Європейські союзники звинувачують Москву в затягуванні переговорів задля нових здобутків, однак Росія заперечує їхню участь у процесі й заявляє, що розглядатиме будь-яких європейських миротворців як законні цілі.
Професор Королівського коледжу Лондона Сем Грін влучно охарактеризував стратегію Москви: взаємодіяти з Вашингтоном рівно настільки, щоб не дати Україні отримати те, що змінило б баланс сил на місцях, — але не настільки, щоб досягти реального прогресу.
Трамп тисне на Зеленського
Трамп публічно представляє Зеленського перешкодою для миру: «Йому треба взятися за справу й укласти угоду». В інтерв'ю NBC News він заявив, що домовитися із Зеленським «набагато складніше», ніж з Путіним. США також надали Москві тимчасове звільнення від нафтових санкцій — до обурення Києва та Брюсселя. Пропозицію Зеленського допомогти захистити американські сили від іранських дронів Трамп відхилив: «Ні, ми не потребуємо їхньої допомоги».
Зеленський, своєю чергою, висловлює дедалі більше занепокоєння: переговори «постійно відкладаються», Росія заробляє на нафті, а Україна може зіткнутися з браком американських ракет «Патріот». В інтерв'ю Бі-бі-сі він зізнався, що має «дуже погане передчуття» щодо того, як близькосхідна криза позначиться на долі України.
Джерело: The-Independent