Пережили пекло: українські солдати розповіли у Дрездені про російський полон
У Саксонському ландтазі війна набула людського обличчя. Українські солдати, які наразі перебувають у Німеччині з ініціативи депутата Європарламенту від Саксонії Олівера Шенка (ХДС), розповіли про травматичний досвід у російському військовому полоні.
«Голод був однією зі зброї, яку вони застосовували», — сказав Хуан Гарсія, захисник Маріуполя, батько якого родом із Куби. Він провів у полоні три роки і три місяці. Гарсія звинуватив росіян у систематичних тортурах: полонених катували гарячою водою під час душу та завдавали електричних ударів тазерами — просто заради розваги. Для наглядачів це було буденністю. «Ми були найнижчими істотами, яких треба було не просто покарати, а ще й принизити і замучити. Я ніколи не забуду того, що зі мною сталося», — сказав 28-річний чоловік.
Руслан Одайський із Севастополя, капітан судна у мирному житті, розповів про те, що давало сили вижити. Передусім — думки про сім'ю, дружину і дітей. Дехто молився. «Я хочу знову бачити схід або захід сонця у відкритому морі, коли працюю на кораблі», — каже 51-річний чоловік.
Геннадій Карченко, учитель історії та англійської мови, записався добровольцем до армії ще після окупації Криму у 2014 році і потрапив у полон після оборони маріупольського металургійного заводу в травні 2022 року. Тепер він хоче повернутися до своєї частини. «Наші діти, наші жінки — ми хочемо жити у мирі. Ми хочемо жити в економічно та культурно розвиненому суспільстві», — каже 53-річний ветеран.
На тлі цих свідчень депутат Євросоюзу Олівер Шенк наголосив на стратегічній відповідальності Європи. «Люди в Україні після чотирьох років війни цілком зрозуміло втомилися, але вони мужньо продовжують боротися — за свою і нашу свободу», — заявив він. За словами Шенка, ця війна вирішує не лише питання територіальної цілісності України, а й те, чи панує в Європі право сильного або сила права. У Європейському парламенті зберігається широка більшість на підтримку солідарності з Україною — мир не може досягатися ціною підриву її здатності до самооборони.
Окремо Шенк торкнувся теми євроінтеграції. Він визнав, що Україна розпочала вражаючі реформи навіть в умовах війни, але повноправне членство найближчим часом є нереалістичним. Процес вступу залишається вимогливим і пов'язаним із чіткими критеріями — передусім у сферах верховенства права, боротьби з корупцією та інституційної стабільності. Натомість потрібен прискорений процес інтеграції з конкретними проміжними кроками.
Джерело: Stern