ООН значно розширює свою присутність у суданській столиці Хартумі, щоб розширити операції, що рятують життя, оскільки конфлікт між супротивними військовими структурами наближається до третього року.
Постійна представниця та координаторка гуманітарних операцій ООН Деніс Браун повернулася до міста з основною командою, що свідчить про поновлену прихильність до допомоги потребуючим. Це відбувається на фоні того, що понад 1,6 млн людей нещодавно повернулися до столиці, незважаючи на постійну загрозу пошкодженої інфраструктури та залишків вибухових боєприпасів.
Речник ООН Стефан Дюжарик розповів репортерам на брифінгу в понеділок, що гуманітарна ситуація залишається критичною, з «зростаючою» потребою та масивним дефіцитом міжнародної підтримки.
«Нам потрібне адекватне фінансування для надання гуманітарної допомоги в Судані», — наголосив пан Дюжарик, зазначивши, що План гуманітарного реагування на 2026 рік залишається критично недофінансований на рівні лише 16 відсотків.
Речник також висловив глибоку занепокоєність щодо нещодавньої атаки дрона на навчальну лікарню Аль-Джабалайн у штаті Біла Нілія, яка, за повідомленнями, забрала життя 10 медичних працівників. З початку війни було верифіковано понад 200 атак на об'єкти охорони здоров'я.
«Медичний персонал та установи повинні бути захищені, як того вимагає міжнародне гуманітарне право», — повторив пан Дюжарик, застерігаючи, що такі атаки «продовжують створювати загрозу цивільним та поглиблювати гуманітарні потреби по всьому Судані».
На дипломатичному рівні особистий посланець Генерального секретаря Пекка Аавісто продовжує регіональний тур, зустрічаючись із ключовими зацікавленими сторонами в Найробі та Каїрі, щоб дослідити «практичні шляхи для деескалації».
Смертоносні удари в Одесі та Нікополі: загиблі та поранені серед цивільних
Серія руйнівних атак по всій Україні забрала кількох цивільних, включаючи дитину, та поранила десятки людей, згідно з даними Управління ООН з координації гуманітарних справ (УКГС).
Вночі атака на портове місто Одеса забрала життя кількох мешканців. УКГС повідомило, що понад дюжину людей було поранено в результаті удару, який пошкодив житлові будинки, дитячий садок та місцеву підстанцію. Пошкодження енергетичної інфраструктури «порушило енергопостачання» в цій місцевості. У відповідь гуманітарні працівники ООН оперативно розгорнулися для надання невідкладної допомоги постраждалим.
Це відбулося на фоні смертоносного удару дрона по ринку в місті Нікополь у Дніпропетровській області в суботу. Цей напад забрав життя щонайменше п'яти цивільних та поранив 25 інших, включаючи 14-річну дівчину. Щонайменше вісім людей були госпіталізовані, деякі перебувають у серйозному стані.
ООН продовжує стежити за гуманітарними наслідками, оскільки удари по інфраструктурі та місцях із інтенсивним цивільним рухом продовжують забирати життя по всій країні. Гуманітарні працівники ООН відзначають, що понад 25 000 людей були переміщені з Донецької області протягом цього року.
«Наші партнери продовжують підтримувати евакуацію під керівництвом уряду, допомагаючи найбільш вразливим людям, включаючи тих з обмеженою мобільністю», — зазначив речник ООН.
Координатор гуманітарної діяльності ООН в Україні Матіас Шмале наголосив, що згідно з міжнародним гуманітарним правом мешканці повинні бути захищені під час своєї повсякденної діяльності.
Глобальна водна безпека потребує термінового збільшення фінансування
Світ стикається з масивним дефіцитом інвестицій у водні ресурси: щороку потрібно щонайменше 200 мільярдів доларів США для забезпечення ресурсів для харчування, енергетики та навколишнього середовища, згідно з новим звітом Міжнародного інституту управління водними ресурсами (МIУВР).
Дослідження висвітлює, що незважаючи на те, що вода є «найвищим пріоритетом» для адаптації до змін клімату в більшості держав, вона отримує менше 10 відсотків глобального фінансування для клімату. Наразі чверть світового населення не має доступу до безпечної питної води. Звіт зазначає, що внески приватного сектору та власне фінансування від місцевих користувачів водних ресурсів стають дедалі важливішими джерелами для зрошення та санітарії.
«Через цей Меморандум про взаєморозуміння МIУВР тісно працюватиме зі Світовою метеорологічною організацією для посилення готовності до повеней, посух та нестачі води, використовуючи системи раннього попередження, інноваційні технології та прикладні дослідження», — сказав Марк Сміт, генеральний директор МIУВР.
Експерти попереджають, що без системних змін у фінансуванні водних проектів наростаюча водна криза продовжуватиме загрожувати глобальним продовольчим системам та біорізноманіттю.