Наземні дрони на фронті: змагання в Києві і тисячи бойових виїздів
Сотні людей зібралися вранці на території спортивного парку в Києві на незвичайне змагання — перегони наземних дронів. Малі та середні машини вишикувані перед ангаром: одні мають масивні трактороподібні колеса, інші рухаються на гусеницях, мов маленькі танки. Майже всі оснащені вантажною платформою — для боєприпасів, припасів і навіть людей.
Андрій Савчук знає про можливості таких машин не з чуток. 26-річний боєць армії України, який служить ще з довоєнних часів, керує своїм «Тарганом» просто з передової. «Ми вже рятували людей за його допомогою. Одного разу — легкопораненого, одного загиблого та ще трьох поранених. Тобто загалом п'ятеро одночасно. Ми проїхали з ними 30 кілометрів і доставили в безпечну зону», — розповідає він.
«Тарган» долає пагорби, сніг і лід
Радіус дії «Таргана» сягає 40 кілометрів, він прохідний у будь-яких умовах. Дрон пережив чимало: двічі потрапляв під удари повітряних безпілотників, отримував серйозні пошкодження — але після заміни двигунів і повного переварювання кузова щоразу повертався в стрій.
Зброя, боєприпаси, кров — усе на передову
Дронова війна, що починалася переважно в повітрі, дедалі активніше переходить на землю. Солдатам стало практично неможливо пересуватися полем бою непоміченими — повітряні безпілотники залишають мало простору для укриття. Щоб захистити особовий склад, на землі теж задіюють дрони: вони доставляють зброю, боєприпаси, кров і продовольство на позиції. Частина машин оснащена кулеметами й використовується як бойові наземні дрони, інші допомагають у розмінуванні.
Тренування для реальних умов
Учасники київських змагань мали подолати маршрут завдовжки 10 кілометрів. Перший на фінішній лінії отримував кубок — але набагато ціннішим за нагороду організатори вважають обмін досвідом між виробниками і військовими. «Мета цього заходу — побачити найефективніші технології, які ми маємо в Україні, і найкращих пілотів. Думаю, виробникам і військовим дуже корисно спілкуватися та обмінюватися зворотним зв'язком», — каже організатор Артур Булигін.
Застряг — але не зупинився
Не в усіх пілотів змагання пройшли гладко. «Тарган» Андрія перечепився через корінь і перекинувся — такі ситуації трапляються і на фронті. «Є багато факторів: туман, сніг, дощ — усе це погіршує зв'язок. А коли сидиш за 20–50 кілометрів від дрона, нічого не можеш вдіяти. Зв'язок може затримуватися на кілька секунд — дрон їде, а ти не можеш його зупинити», — пояснює він.
Десятки тисяч наземних дронів у бою
Попри свої слабкі місця, наземні дрони давно стали невід'ємною частиною цієї війни. Лише у січні Міністерство оборони України зафіксувало 7 000 бойових виїздів безпілотних машин на полі бою. Олексій Литвиненко, виконавчий директор галузевої асоціації виробників, оцінює загальну кількість наземних дронів на українській стороні у десятки тисяч. За його словами, вирішальну роль відіграє не лише техніка, а й підготовка: «Програму навчання необхідно оновлювати й вдосконалювати кожні кілька місяців — це не так працює, що пілота навчили один раз і на роки вперед».
Команда Андрія врешті вивільнила «Таргана» з пастки і фінішувала на почесному п'ятому місці.
Джерело: Tagesschau