«Нас продали»: як південноафриканців обманом відправили воювати в Україну
Коли Сіпо Дламіні* минулого тижня зійшов з трапу літака з Росії, повернувшись до Дурбана, при ньому не було нічого, крім одягу на тілі. «Нам наказали спалити все — одяг, документи, навіть сімейні фотографії. З самого початку це було пекло», — розповів 32-річний чоловік.
Дламіні — один із понад десятка південноафриканців, репатрійованих з Росії. За їхніми словами, їх заманили під хибними приводами і кинули на лінію фронту у війні проти України — так само, як це сталося з іншими африканськими чоловіками з Кенії, Зімбабве та інших країн.
Чоловіків вербували під виглядом охоронної підготовки. Їх одягли у військову форму, видали зброю і провели лише тиждень елементарних навчань. «Ми були гарматним м'ясом. Деякі з нас і стріляти толком не вміли, коли нас уже кидали вперед», — розповів 28-річний Табо Кумало*.
У центрі скандалу — Дудузіле Зума-Самбудла, донька колишнього президента Джейкоба Зуми. У грудні вона пішла у відставку з посади парламентаря після того, як поліція порушила проти неї кримінальне провадження. Тулані Мангланґу, речник сімей репатрійованих, стверджує, що Зума-Самбудла і її спільники отримали від групи Вагнера щонайменше 845 000 доларів США за вербування чоловіків. Сама вона оголосила себе «жертвою».
На передовій у Донбасі африканських бійців цілеспрямовано ставили на найнебезпечніші ділянки. «Нас расово ображали, відправляли туди, де найстрашніше. Ми бачили, як гинули товариші з Нігерії, Зімбабве та Кенії — сотнями», — розповів Мандла Зулу*, 44 роки.
Участь Південної Африки у цій війні — частина ширшої загальноафриканської кризи. За даними українського міністерства закордонних справ, серед лав російських військ ідентифіковано понад 1 400 громадян із 36 африканських країн. Організація All Eyes on Wagner задокументувала агресивну вербувальну кампанію: уразливим чоловікам обіцяли роботу, навчання або шлях до Європи — а відправляли на фронт.
Після звернення президента Сіріла Рамафоси до Путіна південноафриканців репатрійували двома партіями. Але не всі повернулися неушкодженими: один приїхав у інвалідному кріслі, інший втратив ногу. Двоє загинули. 15 репатрійованих перебувають під слідством за порушення законодавства про участь у збройних конфліктах за кордоном.
Для сімей постраждалих дипломатичні нюанси відходять на другий план. «Ми просто хочемо, щоб наші діти повернулися живими. І щоб ті, хто нас обдурив, понесли покарання», — сказав один із батьків.
Джерело: Aljazeera