«Мопеди» над затокою: як «Шахеди» змінюють правила сучасної війни
Характерний гул іранських безпілотників став звичним звуком в Україні за останні чотири роки. Тепер його дедалі частіше чують над Перською затокою — Тегеран завдає удари цією дешевою, але ефективною зброєю у відповідь на атаку США та Ізраїлю проти Ірану.
Безпілотники «Шахед» справили трансформаційний вплив на сучасну війну: Росія щоночі посилає рої цих смертоносних апаратів у небо над Україною. Балістичні та крилаті ракети летять значно швидше й завдають потужніших ударів, однак кожна коштує мільйони і є у обмеженій кількості. «Шахед» обходиться лише в десятки тисяч доларів — незначна частка вартості балістичної ракети. Завдяки великим запасам такі дрони здатні перевантажувати системи протиповітряної оборони та завдавати відчутних збитків за мінімальних витрат.
Дебют в Україні
Після провальної спроби Росії захопити Київ у лютому 2022 року бойові дії перетворилися на війну на виснаження, яку дедалі більше визначають безпілотники. Поки рої малих дронів відіграють вирішальну роль на полі бою, обидві сторони дедалі активніше використовують далекобійні БПЛА для ударів углиб ворожої території.
Домовившись із Тегераном про імпорт «Шахедів» на початку війни — слово «шахед» перекладається з фарсі як «свідок» — Росія налагодила їхнє власне виробництво. Російські інженери збільшили висоту польоту, підвищили стійкість до засобів радіоелектронної боротьби та оснастили апарати потужнішими бойовими частинами.
Російська копія «Шахеда» під назвою «Герань» виробляється на заводі в Татарстані, де випуск продукції зріс у рази. Відтоді Росія вражає Україну сотнями дронів за одну ніч — більше, ніж використовувалося за окремі місяці 2024 року. Застосовуючи велику кількість апаратів в одній атаці, московські стратеги прагнуть перевантажити українську ППО і відволікти її від перехоплення дорожчих ракет, які Москва нерідко використовує паралельно.
Незважаючи на невелику швидкість — 180 км/год, — «Шахед» здатний долати до 2000 кілометрів і нести бойову частину масою 40 кілограмів. Українці охрестили їх «мопедами» за характерний гул. Україна задіяла мобільні групи з кулеметами як дешеву відповідь, щоб зберегти дорогі зенітні ракети західного виробництва, а також розробляє дрони-перехоплювачі — однак постійне зростання кількості атак створює серйозне навантаження на систему оборони.
Атаки в Затоці та за її межами
Після ударів США та Ізраїлю у вихідні Іран завдав ударів по Ізраїлю, а також випустив сотні ракет і дронів по цілях у Саудівській Аравії, Бахрейні, Кувейті, Катарі та Об'єднаних Арабських Еміратах. Серед них — американські військові бази, порти, аеропорти, нафтові об'єкти, танкери та окремі хмарочоси.
Офіційні особи Дубая повідомили, що система ППО відбила 165 балістичних ракет, дві крилаті ракети та понад 540 іранських безпілотників за два дні. Попри те що всі повітряні атаки в суботу були відбиті, уламки збитих апаратів спричинили пожежі на деяких знакових об'єктах міста.
Частина іранських дронів долетіла до британської військової бази на Кіпрі. Злітно-посадкова смуга бази Королівських повітряних сил в Акротірі в неділю була вражена іранським безпілотником, а в понеділок там знову пролунали сирени — два дрони, що прямували до бази, були перехоплені.
Сучасні американські та ізраїльські засоби ППО виявилися достатньо ефективними для перехоплення більшості іранських балістичних ракет, спрямованих на Ізраїль. Проте атаки з використанням великої кількості дешевих дронів вразили деякі менш захищені цілі.
Патрік Бері, професор з питань безпеки Університету Бата, зазначив, що дрони змінили характер війни завдяки поєднанню «постійного спостереження та високоточного удару» з удосконаленими системами наведення й штучним інтелектом. Він також звернув увагу на те, що «Шахеди» можна легко приховати в кузові вантажівки.
«Те, що справило на всіх несподіване враження, — це жорстокість і масштаб, з якими цього разу Іран завдав удару у відповідь», — сказав Бері в розмові з Associated Press, порівнюючи з реакцією на атаки червня 2025 року. — «США та ізраїльтяни сподіваються достатньою мірою послабити ці можливості, аби знизити напругу».
Багато спостерігачів відзначили, що США та їхні союзники можуть скористатися досвідом, накопиченим Україною у протидії російським дроновим атакам. «Наша армія мусить якнайшвидше інституціоналізувати оборонні уроки з України», — написала у X Дара Массікот, старший науковий співробітник Фонду Карнегі за міжнародний мир.
Джерело: The-Independent