Масований удар по Україні, Брянськ і санкції: ключові eventi дня
Росія завдала масованого удару по Україні — понад 430 дронів та 68 ракет атакували Сумську, Харківську, Дніпропетровську, Миколаївську та Київську області. На Київщині загинули щонайменше четверо людей, 15 отримали поранення. Найбільше постраждали райони Броварів та Обухова — пошкоджено близько 30 об'єктів: житлові будинки, багатоквартирки, школи та дитячий садок. Через відключення електроенергії у кількох районах столиці зупинився громадський транспорт.
Окремий удар у понеділок вранці відрізнявся незвичним часом — Росія атакувала вдень, коли збивати дрони складніше. Повітряні сили знищили 194 з 211 безпілотників, однак частина досягла цілей. Серед перехоплених — дрони з дистанційним керуванням, що є нетиповим: зазвичай Росія застосовує запрограмовані апарати, якими неможливо керувати після запуску.
У відповідь Збройні сили України вдарили по ракетному заводу в Брянську, що виробляє системи керування для всіх типів ракет. Президент Зеленський назвав удар «цілком виправданою відповіддю». Губернатор Брянської області підтвердив влучання — загинули семеро мирних жителів, 42 отримали поранення. Москва кваліфікувала операцію як «терористичний акт» і заявила, що застосовувалися британські ракети. Крім того, Генеральний штаб України повідомив про нічні удари по двох авіазаводах: «Авіастар» поблизу Ульяновська, де виробляються Іл-76 та заправники Іл-78, а також по заводу технічного обслуговування в Старій Руссі. Росія ці факти офіційно не підтвердила.
Клокнер у Верховній Раді: поступок не буде
Голова Бундестагу Юлія Клокнер прибула до Києва нічним поїздом — з міркувань безпеки візит заздалегідь не оголошувався. Вона стала першою високопосадовою представницею Німеччини, яка виступила у Верховній Раді. «Не Україна повинна щось віддавати, а Росія!» — заявила вона, відхиляючи вимоги Кремля щодо територіальних поступок на сході та півдні країни. Клокнер запевнила, що Бундестаг підтримуватиме Київ у питаннях гарантій безпеки та що Україна не зникне з поля зору попри загострення ситуації на Близькому Сході.
Вона також підняла болюче питання зенітних ракет Patriot: їх задіяли в Ірані — тоді як Україна чотири роки їх потребувала і не могла отримати. Серед союзників зростає занепокоєння щодо нестачі систем ППО. Тим часом Берлін виділяє понад 200 мільйонів євро на розвідувальні дрони та цивільний захист України.
Санкції і переговори: суперечки між союзниками
Президент США Дональд Трамп виправдав тимчасове пом'якшення санкцій проти Росії реакцією на іранську війну та зростання нафтових цін: до 11 квітня дозволено продаж нафти, яка вже перебуває на судах. Зеленський і федеральний канцлер Мерц різко розкритикували це рішення. За словами Зеленського, лише цей крок принесе Росії близько десяти мільярдів доларів, які підуть на виробництво дронів — що застосовуються і на Близькому Сході, фактично проти американських солдатів. На саміті G7 шість країн висловилися проти пом'якшення, однак США прийняли інше рішення.
Щодо мирних переговорів: за словами Зеленського, американські посередники планують наступного тижня провести тристоронні переговори з Росією та Україною на американській землі. Втім, Москва відкидає США як місце зустрічі, надаючи перевагу Туреччині чи Швейцарії. У тому ж інтерв'ю NBC Трамп знову звинуватив Зеленського в тому, що той є більшою перешкодою для миру, аніж Путін.
Угорщина блокує €90 млрд: суперечка навколо «Дружби»
Угорщина заблокувала кредит ЄС для України обсягом 90 мільярдів євро та нові санкції проти Росії, вимагаючи спершу відновити постачання нафти через пошкоджений нафтопровід «Дружба». Зеленський назвав цю прив'язку «шантажем», водночас повідомивши, що Україна прийняла пропозицію ЄС щодо технічної та фінансової допомоги в ремонті. За його словами, насосна станція може запрацювати приблизно через півтора місяця — якщо Росія не завдасть нових ударів. Прем'єр Орбан наполягає: жодного про-українського рішення, доки нафта не надійде. Голова Ради ЄС Коста назвав позицію Будапешту «абсолютно неприйнятною», проте й розкритикував Зеленського за різкі погрози на адресу Орбана.
Інші ключові події
Кенія домовилася з Росією про припинення вербування своїх громадян на війну. За даними кенійської розвідки, понад 1000 кенійців завербовано до лав армії РФ — часто через приманку вигідних цивільних контрактів. Міністр закордонних справ Гани пообіцяв підняти тему вербування африканців на загальноконтинентальному рівні.
Україна відкрила союзникам доступ до унікальної бази бойових даних для навчання ШІ-систем управління дронами — мільйони анотованих зображень із десятків тисяч бойових вильотів. Крім того, Зеленський повідомив, що близько 200 українських фахівців із протидії дронам «Шахед» вже перебувають в ОАЕ, Катарі та Саудівській Аравії.
Мерц разом із лідерами ще семи країн ЄС закликав запровадити заборону на в'їзд до Шенгенської зони для російських учасників бойових дій — зважаючи на те, що серед них понад 180 000 засуджених злочинців, завербованих із тюрем. Питання планується внести до порядку денного саміту ЄС у четвер.
Джерело: Sueddeutsche