Чотири роки крові: як змінювався фронт і скільки це коштувало Росії
25 лютого виповнилося рівно чотири роки від початку найбільшого збройного конфлікту в Україні з часів Другої світової. 1461 день смерті, страждань і руйнувань — і досі кінця не видно. З перших годин 24 лютого 2022 року танкові колони Росії рушили на Київ із трьох напрямків. Планувався блискавичний удар — поглинути незалежну державу за лічені дні.
Але бліцкриг провалився. Повітряно-десантна операція в аеропорту Гостомель обернулася катастрофою. Київ залишився вільним. Зеленський не втік і став символом опору: у щоденних відеозверненнях він показав світові, що Україна битиметься. Росіяни відступили з величезними втратами.
З кінця березня 2022 року Путін змінює стратегію — замість Києва, схід і південь. В Ірпені та Бучі відкрилися сліди звірств окупантів. Маріуполь потрапив в облогу і врешті впав. Сухопутний коридор до Криму — мета, якої Москва досягла ціною тисяч жертв.
Влітку 2022 року Захід почав масово постачати зброю. Харківська область звільнена, під Балаклією та Ізюмом — прориви, потім Херсон. Але для вирішального удару бракувало танків і людей. Росіяни встигли закопатися в нові лінії оборони.
Влітку 2023-го Україна перейшла у масштабний контрнаступ — і він загруз у мінних полях та артилерійському вогні. Бахмут, Авдіївка, Очеретине — один за одним падали міста. Щоденні втрати Росії перевищили тисячу бійців, проте вона не зупиняється: Іран і Північна Корея постачають підкріплення, а Путін робить ставку на виснаження та нерішучість Заходу.
На початку п'ятого року війни фронт повільно, але посувається на захід. Часів Яр, Покровськ, Вугледар — назви, що стали синонімами кривавих місяців і тисяч загиблих. Дональд Трамп тисне на Зеленського з вимогами поступитися територіями і, за спостереженнями аналітиків, набагато м'якше ставиться до справжнього агресора. Скільки ще триватиме ця війна — не знає ніхто.
Джерело: N-Tv