Чотири роки повномасштабної війни: удари, переговори і виклики для України
24 лютого — четверта річниця повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Цього дня Росія знову завдала масованих ракетних і дронових ударів по енергетичній інфраструктурі. Державний оператор «Укренерго» повідомив про відключення електроенергії у більшості регіонів країни внаслідок «масованого удару». Ремонтні роботи розпочнуться, щойно дозволить безпекова ситуація. У ніч на неділю Київ атакували балістичними ракетами, у Львові внаслідок вибухів загинула поліцейська та постраждали 15 людей. Польські ВПС неодноразово піднімали винищувачі для захисту свого повітряного простору.
За словами президента Зеленського, з початку війни Україна втратила близько 55 000 солдатів. За даними ООН, загинули понад 15 000 мирних жителів, мільйони виїхали за кордон. Оцінки втрат Росії, засновані на відкритих даних, сягають близько 220 000 загиблих — західні та українські джерела наводять значно вищі цифри.
Переговори у Женеві: позиції сторін далекі одна від одної
Тристоронні переговори між Україною, Росією та США у Женеві зайшли у глухий кут. Москва висуває передумовою повний відвід українських військ із Донбасу — Луганської та Донецької областей, які Київ частково ще контролює. Зеленський категорично це відкидає: «Емоційно люди ніколи цього не пробачать. Ніколи». Голова російської делегації Медінський охарактеризував переговори як «складні, але конструктивні», проте реального зближення позицій досягти не вдалося.
Міністр закордонних справ Росії Лавров побічно звинуватив США у відмові від домовленостей, нібито досягнутих між Путіним і Трампом на Алясці в серпні. Водночас Трамп закликав Київ «якнайшвидше йти за стіл переговорів». Наступний раунд переговорів може відбутися вже 26 лютого.
Зеленський припустив, що замороження конфлікту вздовж нинішньої лінії фронту могло б отримати підтримку на референдумі: «Я думаю, люди прийняли б це. Це моя думка». Паралельно, за даними Financial Times, він розглядає оголошення президентських виборів до 15 травня під тиском Вашингтона.
Захід консолідується навколо підтримки України
Європейський парламент схвалив позику Україні обсягом до 90 мільярдів євро на два роки, 60 з яких призначені для оборонних видатків. Велика Британія запровадила найбільший з перших місяців війни пакет санкцій проти Росії — зокрема проти трубопровідного гіганта «Транснефть» та 48 танкерів «тіньового флоту».
Генсек НАТО Марк Рютте закликав до дієвих гарантій безпеки для тривалого миру, підкресливши, що Україна потребує більшої підтримки. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц застеріг: «Розум і гуманітарні аргументи Путіна не переконають» — і додав, що Росія перебуває у стані «глибокого варварства». На думку Мерца, завершити війну можливо лише спільною силою Європи.
Керівництво ЄС — Урсула фон дер Ляєн та Антоніу Кошта — разом із Зеленським вшанували у Києві пам'ять жертв війни, запаливши свічки на центральному майдані Незалежності. Папа Лев XIV перед десятками тисяч паломників на площі Святого Петра закликав до негайного припинення вогню: «Нехай зброя замовкне, бомбардування — припиняться!»
Кремль визнав незавершеність воєнних цілей
Прес-секретар Кремля Дмітрій Пєсков визнав, що початкові завдання «спеціальної воєнної операції» після чотирьох років так і не виконані: «Повністю, так, цілі поки що не досягнуто, тому і триває операція». Водночас Москва продовжує наполягати на максимальних вимогах і звинувачує Київ у зволіканні з переговорами.
На тлі річниці Зеленський повідомив про важливий символічний результат: 2 000 депортованих Росією українських дітей вже повернулися додому. «Попереду ще довгий і важкий шлях. Тисячі дітей досі перебувають у полоні», — наголосив президент.
Джерело: Morgenpost