Четверта річниця: Київ вшановує загиблих, союзники вимагають дій
У четверту річницю повномасштабного вторгнення президент Володимир Зеленський і перша леді Олена Зеленська очолили хвилину мовчання в центрі Києва. Прем'єр-міністри та високопосадовці з Європи зібралися на Майдані Незалежності — запалювали свічки перед стихійним меморіалом із хрестів, фотографій і прапорів на честь десятків тисяч загиблих. Проте всі присутні відверто визнають: кінця цій війні не видно, і лідери розраховують повернутися сюди й наступного року.
«Війна проти української культури»
Міністр закордонних справ Великої Британії Іветт Купер скористалася візитом, щоб привернути увагу до систематичних злочинів Путіна проти мирного населення: масового викрадення дітей, придушення української мови й примусової індоктринації на окупованих територіях.
«Це справжня спроба вести не просто боротьбу за територію, але й війну проти українських родин, проти української історії, культури та ідентичності», — заявила Купер в інтерв'ю Sky News у Києві.
Правозахисник Євген Захаров з Харківської правозахисної групи назвав дії Путіна «геноцидним умислом»: «Він хоче знищити українську ідентичність. Це його безумна ідея».
Під час зустрічей із жертвами лунали свідчення про жінок на окупованих територіях, яких б'ють, сексуально ґвалтують і відправляють до трудових таборів. Олена Ягапова розповіла, як її прив'язали до стільця, катували і силоміць відправили до табору. Інша жінка, Юлія, провела 19 місяців у боротьбі за повернення своїх дітей — 10 і 17 років, — яких захопили росіяни.
За словами першої леді Олени Зеленської, понад 20 000 українських дітей викрадено Росією в рамках цілеспрямованої кампанії знищення української культури через придушення мови та примусову індоктринацію.
Скандал навколо Мандельсона
Поки Купер прямувала до Києва нічним потягом, у Британії спалахнув скандал: колишній посол у США лорд Пітер Мандельсон — якого вона звільнила одразу після вступу на посаду — був затриманий і допитаний поліцією у зв'язку з його листуванням із педофілом-фінансистом Джеффрі Епштейном. Оприлюднені Міністерством юстиції США електронні листи свідчать про «огидний» характер цього спілкування.
«Пітера Мандельсона ніколи не слід було призначати послом. Але головне — в центрі цієї ситуації мають бути жертви Епштейна: жінки та діти, які зазнали найжахливішої злочинної експлуатації», — наголосила міністр.
Санкції і перспективи миру
У день річниці Велика Британія запровадила черговий пакет санкцій і наполягає на тому, щоб США та Європа підтримали заборону морських послуг, яка суттєво ускладнить транспортування російської нафти «тіньовим флотом». Лондон також підтвердив готовність брати участь у створенні трибуналів із воєнних злочинів після завершення конфлікту — посилаючись на британську роль у Нюрнберзьких процесах.
США натомість наразі уникають економічного тиску на Москву, намагаючись просувати мирні переговори. За повідомленнями, Вашингтон може підтримати російську вимогу, щоб Україна поступилась 20% окупованих територій Донбасу в рамках будь-якого перемир'я.
Загальний баланс невтішний: Росія, за різними оцінками, пожертвувала близько 500 000 людей заради захоплення менш ніж 1% території України. Київ сподівається, що підвищення рівня втрат змусить Путіна оголосити масовий призов — а це може стати для нього серйозним політичним випробуванням. Конкретних кроків до миру наразі вкрай мало, і Україна вже змирилася з тим, що попереду — ще чимало таких же річниць.
Джерело: News