Буча, чотири роки потому: ім'я жертви та троє обвинувачених
3 квітня 2022 року, під легким снігом, журналісти газети EL PAÍS зафіксували тіло, покрите чорною поліетиленовою плівкою біля в'їзду до Бучі — передмістя Києва, щойно звільненого від окупації. Тоді ніхто не знав, хто ця людина. Тепер — знають.
Загиблий — Сергій Ємельянов, 37-річний інженер мобільного оператора «Київстар». Він загинув 8 березня 2022 року — в той самий день, коли його сім'я евакуювалася з міста.
За версією слідства, Ємельянов вийшов зі схованки в підвалі, де переховувалися близько 20 людей, щоб знайти паливо — без нього виживання ставало дедалі важчим. Попри прохання дружини Юлії та сусідів не виходити, він поїхав. На одному з блокпостів його зупинили солдати армії Росії, забрали синій Volkswagen і відпустили пішки. Ідучи додому вздовж залізниці, він натрапив на двох інших солдатів. Отримавши наказ від командира взводу, вони застрелили його двома пострілами.
Відповідальними за вбивство українська поліція вважає трьох військовослужбовців 234-го гвардійського десантно-штурмового полку 76-ї дивізії. Командир взводу Юрій Кім (25 років, Московська область) віддав наказ. Виконавцями слідство називає сержанта Владіслава Первуніна (33 роки, Кіровська область) та молодшого сержанта Андрія Ісакова (19 років, Псковська область). 2 березня 2025 року всім трьом заочно пред'явлено обвинувачення.
Ключем до розслідування стало відстеження викраденого телефону. Вже через 30 хвилин після останнього дзвінка Ємельянова Ісаков телефонував до Росії з його номера. Упродовж тих днів троє обвинувачених використали до 30 українських SIM-карток. Те, що йшлося про номер співробітника «Київстару», значно полегшило роботу слідчих.
Дружина Сергія Юлія з 15-річною донькою Поліною нині живе в Норвегії. Доньці вона досі не розповіла всієї правди — лише те, що батько загинув, захищаючи Україну. «Жодне слідство не поверне мені чоловіка і не полегшить цю втрату. Я мушу жити з цим болем щодня», — каже вона.
Тіло Сергія пролежало на узбіччі дороги до кінця окупації — аж до 7 квітня 2022 року. Він похований на Дніпропетровщині. «Я вірю, що добро завжди перемагає зло. Це не лише питання особистої справедливості — це справедливість для всієї країни», — наголошує Юлія.
Джерело: EL PAÍS English