Атака на Лиман: Росія тестує українську оборону напередодні весняного наступу
На світанку 19 березня Росія розпочала масштабний наступ поблизу Лимана — ключового вузла на сході України. Хмари мотоциклів, всюдиходи і багі, понад два десятки бронемашин, сотні солдатів і дрони над головами — чотиригодинний штурм на семи напрямках поєднував масований механізований удар із тактикою інфільтрації, коли легко озброєні бійці намагаються прорватися крізь позиції й закріпитися в очікуванні підкріплення.
Третій армійський корпус України — одне з найбільш загартованих бойових з'єднань — охарактеризував подію як «масштабну невдачу» для противника. Верховний головнокомандувач ЗСУ генерал Олександр Сирський повідомив, що лише за 18–19 березня загинуло близько 5 000 російських солдатів.
«Це так звана спроба бліцкригу: швидко прорвати позиції, вийти в тил і знищити наші оборонні рубежі», — пояснив капітан Олександр Бородін, речник Третього корпусу. За його словами, подібного штурму на цій ділянці фронту не було понад рік.
Польський військовий аналітик Конрад Мужика з Rochan Consulting, який нещодавно відвідав передову в Україні, зазначив: росіяни дотримуються тієї ж схеми, що й торік — чергують механізовані атаки з тактикою інфільтрації, коли перші не вдаються. «Ми очікуємо зростання російської наземної активності з кінця березня, і воно ще більше посилиться, коли на деревах з'явиться листя», — попередив він.
Загалом темп бойових дій прискорюється через весняне потепління: ґрунт твердіє, покращується видимість для дронів, з'являється можливість задіяти важку техніку. Військовий експерт Центру оборонних стратегій Віктор Кевлюк вважає, що атака на Лиман — ще не початок повноцінного весняного наступу; той, ймовірно, настане у травні, а наразі росіяни поспішають сформувати вихідні позиції для літньої кампанії.
Ракети, дрони і заморожені переговори
Паралельно з боями на землі різко загострилася повітряна війна. Удар 24–25 березня став одним із найбільших з початку повномасштабного вторгнення: за добу запущено близько 1 000 дронів. У відеозверненні 22 березня президент Зеленський повідомив, що за попередній тиждень понад 8 000 російських військовослужбовців були вбиті або серйозно поранені.
Все це відбувається на тлі заморожених мирних переговорів. Спостерігачі звинувачують у глухому куті непохитні вимоги Москви — зокрема щодо повного відходу України з Донецької області, включно зі Слов'янськом і Краматорськом. За повідомленнями «Української правди», на раунді переговорів 21–22 березня американська сторона нібито тиснула на Київ у цьому напрямку. Зеленський підтвердив це частково, заявивши Reuters, що США пов'язують надання гарантій безпеки з відведенням військ.
Додатковим чинником, що грає на руку Москві, стала напруженість на Близькому Сході: глобальні ціни на нафту зросли, і Росія заробляє на нафтовому експорті в середньому 270 мільйонів доларів на день — найбільше з 2022 року, за даними Bloomberg.
Попри складні умови, українські сили демонструють і тактичні успіхи. Поблизу Гуляйполя взимку вони ефективно поєднували удари дронів з артилерією, цілеспрямовано знищуючи екіпажи російських БПЛА та обмежуючи ворожу розвідку. Частину успіхів аналітики пов'язують також із відключенням несанкціонованих терміналів Starlink, якими широко користувалися російські підрозділи.
Джерело: Rferl